четвер, 25 вересня 2025 р.

В Україні обговорюють свіжу статтю Залужного



Генерал проаналізував нинішню нашу ситуацію на полі бою без прикрас.

Оцінив Курськ, дав аналіз, чи не протринькали ми дронові можливості, і як дронами користується Росія.

Це таке своєрідне продовження статті від осені 2023 року — від якої почало горіти на Банковій, що врешті і привело до некрасивої відставки Залужного. Посилання - нижче.


https://zn.ua/ukr/war/rol-innovatsij-jak-osnovi-stratehiji-stijkoho-oporu-u-pozbavlenni-rosiji-mozhlivosti-navjazuvati-svoji-umovi-cherez-vijnu.html

Цитата:


«Сьогодні загальна картина бойових дій заснована на тому, що велика концентрація людей навіть у обороні абсолютно неможлива. Будь-яке збільшення кількості особового складу на позиціях миттєво призведе до їхнього знищення ударами FPV або артилерії, що буде донаведена через БпЛА. Тому оборона будується розосередженням позицій і зайняттям їх відносно малими групами, які вимушені діяти автономно протягом певного часу у дійсно надважких умовах. Ще один факт — зона ураження як ударними БпЛА, так і артилерією, що діють спільно, постійно розширюється. Нещодавнє ураження цивільного транспорту на шляхах Слов’янськ—Ізюм і Слов’янськ—Барвінкове підтверджує, що зона точного ураження постійно розширюється. Зрозуміло, що це призводить не лише до руйнування шляхів логістики, а й до поступового зникнення такого поняття, як тил, бо його традиційне розміщення за бойовими порядками на відстані менш як 40 кілометрів уже неможливе через постійний вогневий контроль противника. В результаті оборона поступово трансформується від активного утримання позицій, що діють у взаємодії з другими ешелонами та резервами і вогневими засобами, до виживання малих груп, на які постійно тиснуть як дистанційні засоби розвідки-ураження, так і «засипання» малими групами піхоти.

Як наслідок, така побудова оборони призводить до розмитості начебто суцільного переднього краю, а інколи — до фактичного нерозуміння реального окреслення своїх позицій по рубежах оборони. Тож росіяни винайшли ще одне рішення з подолання позиційного кута. Це так звана інфільтрація — проникнення окремих військовослужбовців і груп піхоти противника вглиб нашої оборони через проміжки у бойових порядках. Усе це ми наглядно побачили на прикладі Добропільського виступу, Покровська і вже Куп’янська».



Про це би мала думати наша влада, а не про кешбек, схеми та хуйових журналістів. Подивимось, що "зайде"?



Немає коментарів: