Інформаційний день Українського культурного Фонду, який відбувся в Одесі на минулому тижні мав на меті оживити цікавість південної області до співпраці.
Повні 5 років роботи цієї державної установи, яка створена з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва позаду. А у 2023 році зі всієї Одеської області - 18 заявок на грантування нових ідей.
Тільки 3 підтримано. Місія УКФ у сприянні відновлення сучасної екосистеми культури та креативності - точно під загрозою. Ні єдиної заявки на творчій грант з багатомільйонної області. А в той самий рік, і фільми нові створювались, і виставки відкривались з виставами...Директор Фонду В.Берковський сам приїхав: "запрошувати одеських діячів культури подаватись на гранти".
Невтішна статистика може свідчити, що серед культурного менеджменту немає рискових антрепренерів. Краще по цільовим програмам місцевих бюджетів, наповненим не в повному обсязі, ніж писати грантову заявку.
Багато активістів культури без посад, яки до війни були активні в грантових конкурсах саме УКФ, їх звуть "грантрайтерки" - поїхали до західної Європи, чи не бажають з теперішнім менеджментом установи мати справу.
Проблема явно комплексна, а не тільки в небажанні грантувати незалежні культурні проекти в державній установі, а значить: звітуватись, проходити аудит. Може місцеві діячі не "заточені" на креативну роботу. Деякі навіть не читаючі інструкцію подають заявки. Кроссекторальниї проектів майже не трапляється. При тому, що молоді митці створюють нові культурні продукти, відшукуючи спонсорів по усіх закапелках. Залишається загадкою, чим окрім розподілення коштів займаються держслужбовці міських та районних управлінь культури?! Бо якщо згадати, що україномовних книжок обмаль у бібліотеках, як й екскурсій по закладам культури.
Невже старі міфи всіх задовільняють?
В.Інгульский.
РS. Трохи раніше схожа подія відбувалась у Миколаєві, який теж дуже "слабенько" гарантується в УКФ. Уважно придивимось, хто цьогоріч на півдні стане лідером по залученню коштів в культурні індустрії.
Немає коментарів: