середу, 18 січня 2023 р.

Відпустка під час воєнного стану



У зв’язку з військовою агресією рф внесені корективи також і у трудове законодавство. Оскільки одним з питань, стало надання відпусток працівникам.
Реалізація працівниками права на відпустки визначається Кодексом законів про працю та Законом України «Про відпустки». Проте, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, що встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України “Про відпустки” у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки”.
Чи може роботодавець відмовити працівнику у наданні відпустки в період дії воєнного стану

Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Чи може роботодавець протягом періоду дії воєнного стану на прохання працівника надати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку

Роботодавець на прохання працівника в період дії воєнного стану може надати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.
Чи надається відпустка без збереження заробітної плати особі яка набула статусу внутрішньо переміщеної особи або виїхала за межі України

Роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”.

Тому, за бажанням працівників, роботодавці можуть надати їм відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку протягом періоду дії воєнного стану. Проте, самовільно роботодавці не можуть відправляти працівників у відпустку без збереження заробітної плати.

Роботодавець може призупинити трудовий договір із працівником або запропонувати йому простій, якщо підприємство не має змоги функціонувати під час воєнного стану.

Таким чином, з 19 липня 2022 року роботодавець має право вирішувати на власний розсуд, чи надати працівнику щорічну основну відпустку в умовах воєнного стану повної тривалості, чи обмежити її 24 календарними днями. Крім того, роботодавець самостійно вирішує, чи надавати щорічну основну відпустку під час воєнного стану за минулий рік.



Немає коментарів: