"Я не експерт, але..." (с). Якщо дозволите, приватна думка і прогноз - що буде, принаймні по ситуації в Миколаєві. Трошки аналізу. Трошки інтуїції. Трошки роздумів.
Серпень та вересень будуть важкі. Власне це вже очевидно. Але я думаю, що потім в місті полегшає.
Що робити та до чого готуватися? Місто росіяни не візьмуть. Якщо ви здивовані попередньому реченню, то - молодці, правильно здивовані. Але, оп-па, вже таки розганяється думка, що "город сдадут". Сьогодні хлопці глузували - "експертам з Колосу видніше жеж". А якщо серйозно, російське ІПСО ще ніхто не скасував. Фільтруйте вкиди.
Напружитись, попрацювати і пожити в режимі стресу усім доведеться. "Так скільки ж можна!? Вже півроку!". Ну, так. І ще доведеться. Нам так випало.
Тому - знаходьте можливість відпочивати. Поспати. Поїсти солоденького. То, що об'єктивно не в усіх є така можливість - знаю. Що ж. Викиньте щось.
Відпішиться від якойсь стрічки новин, викресліть щось, що виводить з рівноваги. Задача зараз - не згоріти, а протриматися. Тому рівномірність праці краще, ніж пікові ривки. Вони все одно будуть, але тим важливіше, щоб до них і після була рівновага. Наскільки це можливо.
Не вживайте алкоголь. Хоча б не надмірно.
Не панікуйте. Хоча б зовнішньо будьте спокійні. Не пишіть коментарі "я манал віддуватися за тих, хто в 2019 році так проголосував". Ну, вже трапилося. А зараз треба витягнути. Ваш розпач і дратівливість може гойднути вниз і демотивувати того, хто ще тримається. Не треба. Якщо вам несила, то до вас претензій нема. Нема звинувачень. Серйозно. Ви відпочините і теж потім повернетеся. Але зараз просто промовчіть.
Ну й звертайте увагу на світ навколо. На красивий захід сонця. На запахи після дощу. На ранкову росу на листячках. Живіть.
Ми подужаємо. Все буде добре.
Дмитро Удовицький.
Немає коментарів: