вівторок, 23 листопада 2021 р.

Громадські ради: дорадчі органи чи закамуфльовані лобісти?




Саме над цим питанням розмірковували представники громадських об'єднань Миколаївської, Одеської, Херсонської, Волинської, Віницької, Донецької та Луганської областей під час дискусії на днях в Миколаєві. Відбувся обмін досвідом роботи дорадчих органів при інститутах влади.

Механізм створення громадських рад при органах публічної влади, місцевого самоврядування почали створювати 25 років тому. Процес демократичного створення системи ГР в Україні розпочався після ухвалення урядом постанови від 03.11.2010 № 996.Певним стимулом для органів влади щодо запровадження інституту ГР є вимоги, пов’язані із реалізацією Україною Угоди про європейську інтеграцію. Оскільки чи не найголовнішою умовою прийняття будь-якої країни до складу «європейської сім’ї» є створення в ній інфраструктури демократичних інституцій та забезпечення належних умов для їхнього сталого функціонування. Але не секрет що багато яких “євронорм” вітчизняні бюрократи виконують для імітації процесів. Форма владно-громадської взаємодії, як громадські ради (ГР), що створюються і діють при органах публічної влади більше для “галочки”. Хоча випадки є, коли експерти зібрані в ту чи іншу громадську раду при “органі” дійсно радять чи навіть “підштовхують” виконавців з владних кабінетів.

Свіжий приклад. В Миколаєві як відомо 2 річки зливаються в лиман, який прямує до моря. Більше 100 км берегів тільки в місті. А це земля, також - транспортні артерії. Але в місті не було чіткого уявлення: що робити з річками? Громадська рада в минулій каденції запропонувала Концепцію розвитку річок і маломірного судноплавства в Миколаєві на 2019-2030 роки.



Основною метою розробки Концепції є визначення пріоритетних напрямків розвитку Миколаєва як центру маломірного судноплавства та яхтенного туризму, створення сприятливих умов для відпочинку на воді, формування сучасної берегової інфраструктури, розвитку промислового потенціалу у будівництві та ремонту маломірних суден, залучення інвестицій та активізації ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту.



Працювали над розробкою документу члени робочої групи, до складу якої увійшли представники депутатського корпусу, спортивних шкіл з вітрильного спорту, громадських організацій яхтсменів, човнових кооперативів і стоянок, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на річці, суднових ремонтно-будівельних підприємств, морських навчальних закладів, державних органів і служб, що регулюють дану галузь, заступники міського голови. Проект було проадвокатовано й проголосовано сесія міськради як елемент стратегії розвитку. До речі, актуальної стратегії розвитку міста немає. Попередня “закінчилась” ще у 2013 році, а в нові часи міським головам та депутатом було не до стратегій.

В інших містах як виявилось під час дискусії, яку зорганізували БФ “Відродження” та проєкт EU4USociety взагалі громадські ради формують обрані депутатами, політичні сили, чи навіть мери.

А як забезпечити ефективну роботу громадських рад?

Приклад Миколаєва, де працює декілька галузевих експертно-громадських рад, в яких сконцентровано більшість чинних фахівців, наприклад з нерухомості, туризму, освіти дорослих, демонструє дієвість. І хоча розмов про лобізм власних бізнес-пріоритетів не вдалось уникнути, деякі рішення, наприклад як про річковий розвиток, призвели до створення нових економічних суб'єктів. Досвід та фаховість окремих громадян, який можна використати для пошуку рішень нагальних проблем громади, дійсно може бути допомогою. Але для цього має бути сформовано з обох боків рух на зустріч, як влади, так і громадян. Рішення Громадської ради при виконкомі, наприклад, породжує проекти протокольних доручень міського голови або керівників департаментів / управлінь. Рівень осмислення теми зазвичай вище за середній управлінський по “мерії”.

Окремої уваги активних членів громадських рад при різних органах влади вимагають питання співпраці з бізнесом. Так в Миколаєві прямо під час дискусії народились ініціатива звернення до Голови Державної регуляторної служби Олексій Кучер щодо необхідності впровадження практики проведення регулярних онлайн - зустрічей з представниками бізнесу в регіонах.

Враховуючи що відповідно до положення про Державну регуляторну службу України одним з основних завдань ДРС є координація інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності представники громадських об'єднань регіонів пропонують запровадити щоквартальні онлайн-наради з представниками громадських організацій підприємців та галузей бізнесу у регіонах, з метою побудови дієвого контролю за якісним впровадженням норм законодавства що прийняти для покращення регуляторного середовища в регіонах та мінімізації негативних наслідків пандемії для бізнесу в Україні.

Побачимо, як координація та обмін думками членів різних громадських рад допоможуть наприклад бізнесу. ПІд час пандемії саме цей сектор поніс найбільших втрат, але забезпечує сталість через сплату податків та соціальні внески своїм робітникам. Саме цей “лакмус” чекає від експертного середовища не яскравих декларацій, а дієвих протекціоніських дій. А коли в деяких містах відмовляються закуповувати послуги чи товари у місцевих підприємців, то є сигналом можливої корупції.

В.Головченко.



Немає коментарів: