“Як креатив і культура об’єднують Україну?” - це запитання ставили на цьому тижні на відкритому обговоренні Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”. Представники культурних та креативних індустрій розказали про власний досвід реалізації різноманітних проєктів та їх вплив на рівень соціальної згуртованості та єдності в країні. Що впало в очі?
Рейтинг громадських організацій найвищій серед вітчизняних інституцій. Тобто громадяни схильні менше довіряти Уряду й ВРУ, а більше самі на себе сподіваються. Це - практика.
Всі вже зрозуміли (майже), що ідеї теж народжуються не в кабінетах держслужбовців. Там скоріше папери перекладають й календарі відмічають. Тому дуже симпатичним виявляється ідея, якою поділився відомий український культуртрегер Владислав Троїцький, засновник ЦСМ "ДАХ", режисер, продюсер, сценограф: роздати державні обласні клуби та палаци культури за 1 грн. оренди під креативні хаби. Він назвав цей хід - "засівом". А за пів року запропонував подивитись хто яку ефективність продемонструє. Фокус на створення культурного продукту для креативної економіки. Ідея пропрацювати регіональні історії. А ставку зробити на мобільних молодих людей, яки зможуть організувати колаборації з різними краями держави.
Нам ця ідея сподобалась. І хоча не всі учасники дискусії підтримали Влада, та захотіли "поговорити про кризу в УКФ". Суть якої, якраз у небажанні столичної "мішпухи" ділитись грошима на регіональні культурні проєкти. А між тим, всі "знизу" культур продукти стоять на плечах яскравих пасіонаріїв, яки хочуть довести свою "крутість". Якщо в їх основі ще україноцентричність, а не містечковість - це й буде створення сучасного національного продукту креативного. Хай львів'яни везуть свої до харків'ян, а миколаївці на Закарпаття. Я б додав тільки ще розумних, доречних комунікацій між майстрами мистецтв й публікою. І цей засіб швидше поєднає людей по всій країні, ніж проєкти у виконанні держслужбовців.
Згадайте, яких цікавих людей української культури ви впізнали останнього часу? Розкажіть про них в своїх соцмережах, фото запостить, журналістам розкажіть. І запам'ятаємо: культурні функціонери місцеві дуже бояться порівнянь, тому вони нам не допоможуть наскрізь познайомити талановитих митців з українцями... І Марат Гєльман в тому нам не помічник.
В.Головченко.
Немає коментарів: