четвер, 6 лютого 2020 р.

ПОШУК ЩАСТЯ З ПРИСМАКОМ РИСЛИНГУ


В Херсоні розпочався театральний фестиваль «ЛЮТИЙ ЛЮТИЙ» присвячений видатному театральному діячу Всеволодові Мейерхольду, який залишив яскравий слід в театральній історії Херсону. Про цей фестиваль знає вузьке коло місцевих поціновувачів сучасного театрального мистецтва, які зробили з нього традицію і кожний рік очікують її, щоб під келих улюбленого Всеволодом Ємільйовичем «Рислингу» поспілкуватись «за мистецтво», знати «what’s hot, what’s new».
Фестиваль триває, тому я не буду зупинятись на кожній події, яка заслуговує на окремий аналіз і увагу, а лише доторнкнусь до театральної події в рамках фестивалю, яка викликала здебільше негативні емоції це новаторська постановка «Департамент щастя» Андрія Мая та Миколи Гоманюка, які постійно створюють навколо себе vibe, якісь коливання.

Я деякий час досліджую питання «Яким має бути театр майбутнього» і в цей день я побачив ростки нового, де режисер і автор експериментують з реальністю, свідком якої я є. Я бачив, як очільник області Юрій Гусєв вперше поділився ідеєю створення «Департаменту щастя», брав інтерв’ю у кандидатів, які бажали очолити цей департамент, тобто ще до початку я був залучений не тільки як глядач, а як небайдужий учасник подій, про які йшла мова в самому спектаклі.

Ця вистава стала прообразом 4D-театру, в якому нема традиційного набору: глядачі, актори, режисери, сценаристи, критики тощо. Ми наочно, точніше Я (зважуючи на зауваження Andriy May-Malahov) став співавтором, учасником, критиком та аналітиком театру, який є життя, є фарс. Все наше життя – це Театр

Цінність такої форми інтерактивної вистави для мене полягає в тому, що глядачеві пропонується ВИЙТИ ЗА ГРАНЬ СВОГО ЗНАННЯ, ЩОБ НАМАЛЮВАТИ В СВОЇЙ УЯВІ ТЕ, ЧОГО ВІН НЕ ЗНАЄ.

Будь який режисер шукає резонансу з епохою, в якій живе, з суспільством де творить і з яким він живе.

Тому тисячу разів правий Pavlo Arie, який мені відповів, що майбутнє театру вже настало.
Арт-аналітик Юрій Житняк. 


Немає коментарів: