понеділок, 8 жовтня 2018 р.

Відверто про Україну та ЄС. Як ставиться до євроінтеграції населення?

В Одесі пройшов круглий стіл на тему «Як бачать євроінтеграцію одесити?» За соціологічним  опитуванням найбільшими перешкодами євроінтеграції на думку одеситів є брак коштів в країні, хабарництво, некомпетентність та опір місцевої влади. Диалог який організував центр «Нова Європа» за підтримки
Міжнародного фонду «Відродження», Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Платформи громадянського суспільства «Україна – ЄС» проходив в конференц-центрі «Термінал42» та був відкритим для всіх представників місцевих громадських організацій. У ролі спікерів виступили Повноважний Посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин, старший аналітик центру «Нова Європа» Лео Літра, експерт Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Максим Паращевін.


Обговорювалося питання сприйняття громадянами країни євроінтеграції, як її бачить населення та які фактори наразі перешкоджають цьому процесу.  
У громадян запитали про те, що саме вони хочуть отримати від інтеграції з Євросоюзом? За результатами: 39% очікують змін у соціально-економічній сфері; 33% - покращення інфраструктури в цілому. Разом з цим 30% одеситів підтримують ідею повного членства з ЄС і 21% віддають перевагу лише вільній торгівлі з країнами Заходу.
У своєму виступі Юріс Пойканс, спираючись на власний досвід, розповів що євроінтеграція дала Латвії і що вона може надати нашій країні. Перше – це підвищення показника ВВП на душу населення і саме це зараз є актуальним для України, адже вона знаходиться на передостанньому місці за цим критерієм. Наступне – це підвищення національної безпеки як щодо внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і звичайно зростання фінансового капіталу країни. 


Також на Півдні та Заході наразі залишається актуальним питання нейтралітету або третього шляху серед населення, тобто неприхильність ні Євросоюзу, ні Росії. Падіння підтримки ЄС серед громадян України пов’язане з довготривалим процесом євроінтеграції та його неоднозначністю на даному етапі. Досі в народі зберігається стереотипне мислення: «зміни – значить погіршення» і через це побоювання у людей виникає небажання змін. Хоча вже зараз ми можемо побачити позитивні наслідки реформ у різних сферах життя, наприклад введення європейських стандартів на виробництво продукції, що дає змогу її експорту майже в усі країни світу, реформи правоохоронних органів, та найпоказовішим є введення безвізового режиму з Європою, що має масу позитивних наслідків. Але з цим пов’язано ще одне побоювання українців щодо відтоку робочої сили закордон, хоча воно є безпідставним, адже безвіз не надає можливість працевлаштування. Тобто можна зробити висновок, що недовіра до ЄС серед людей викликана також і через неосвіченість у цьому питанні. На думку представників громадськості, влада повинна проводити більше освітніх програм, де будуть роз’яснювати положення євроінтеграції зрозумілою для всіх мовою, адже саме через нерозуміння або погане розуміння багатьох аспектів люди виступають проти. Але формуючи свою позицію треба також враховувати й недоліки системи, які уряд вважає несуттєвими або просто намагається приховати.


Проте не зважаючи на недовіру деяких прошарків населення, на даний момент в Україні здійснюється багато заходів за підтримки країн Євросоюзу. Наприклад, посольство Естонії проводить навчальну програму по веденню бізнесу в Європі на території України , орієнтуючись на європейського клієнта. Разом з цим в багатьох українських містах відкриті центри підтримки експорту, націлені на малий та середній бізнес. Вони надають допомогу товарним представникам у пошуку нових ринків збуту в Європі, налагоджені комунікації з митними службами тощо.
Завдяки цій зустрічі усі присутні дізналися багато нової інформації та отримали роз’яснення вже відомої. Сподіваюся такі заходи будуть частіше проводитися у різних містах України для інформування населення, щоб через незнання інформації люди не приймали хибних рішень.
Анастасія Пивоварова, 

студенка факультету інформаційної діяльності та медіа-комунікацій ОНПУ


Немає коментарів: