пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

Відкриті твори репресованого мистецтва


Тоталітарна доба в Україні не з’явилась в одночас. Спочатку майстри візуальних художніх образів сформували нову естетику на холсті. Потім безглузда репресивна машина знищила багатьох митців, а роботи їх опинились в так званому спецфонді. Сьогодні в Одеському художньому музеї відкрився виставковий проект «СПЕЦФОНД: репресоване мистецтво». Представлено 80 робіт з Національного художнього музею  (Київ) які з 1937-го були не бажані для загального огляду, та Одеського художнього музею. Спецфонд формувався з робіт художників всієї України які були репресовані та отримали тавро «ворог народу», чи твори яких не сповідували соціалістичний реалізм. Більшість авторів становили «загрозу новому суспільству» й були надовго викреслені з історії українського мистецтва.

Велика кількість робіт, представлених в Одесі вперше експонуються. Є що подивитись. Олександр Богомазов, Тимофій Бойчук, Вадим Мелер та Антонина Іванова, Оксана Павленко та Давид Бурлюк, Віктор Пальмов та Абрам Черкаський, Павло Голубятников та Костянтин Євлев – це далеко ще не всі автори. Роздивляясь картини з 5 залів помічаєш, як «затягували гайки» ідеологічні капітани. Від романтичного сприйняття революції та оновлення дійсності, художники не поспішали переходити до «лакування». Так вони створювали естетику нової доби, але хотіли щоб вона була многошарова, як справжне життя. А партії большевиків хотілось – моноліту. Як зазначив в анотації к виставці Олександр Ройтбурт «українські художники того часу стилістично ближче до мистецтва раннемусолініевської Італіїї, де здійснювався в той час поворот від футуризму до неокласицизму. Це дає підставу вживати відносно українського мистецтва того періоду термін «українське Новеченто» й розглядати його в загальноєвропейському контексті трансформації авангарду початку 1920-х у тоталітарне мистецтво 1930-40-х». Московським колоніалістам європейське національно свідоме українське «малярство» було не до вподоби. Інструменти «законсервувати» - знайшлись. 


Тепер час придивитись, вивчити урок, рухатись далі. Гадаю експозиція, яка буде в Одесі 2 місяці стане «магнитом» не тільки для істориків живопису, но й для молодих авторів пензля. Зокрема, повернулись роботи одесита Теофіла Фраєрмана, якого теж хотіли «забути».

Роботи в експозиції дуже логічно розміщено. А ще, вони гарно доповнені експлікаціями, які дозволяють поринути в авторський контекст. Деякі роботи, напрочуд агітпропівські, іх за формалізм мабуть «заховали» від очей будівничих комунізму?! Але більшість, дуже модерні й через 70 років виглядають сучасно. Є що подивитись, замислитись.

С.Лиманов.


Немає коментарів: