четверг, 12 октября 2017 г.

Вибухи в Калинівці підкреслили три проблеми українських теленовин

Скрін-шот Україна


Журналісти повідомляють про уявних диверсантів і піарять політиків на недоведених загрозах. Але замовчують при цьому цілком конкретну критику Президента.
Вибухи на складах із боєприпасами в місті Калинівці 26 вересня стали головною новиною тижня. Евакуація цілого міста, невизначені причини й наслідки ситуації, ймовірна загроза національній безпеці — все це стало своєрідним стрес-тестом для журналістів. Тестом, що виявив у телевізійних новин три досить серйозних симптоми. Річ у тім, що хоч ЗМІ і впоралися з оперативністю та інформативністю своїх сюжетів досить непогано, окремі телеканали все ж примудрилися подати в ефір недостовірну інформацію й політичний піар замість новин. І більшість телеканалів синхронно не подали історії про те, як «Народний фронт» критикує Петра Порошенка.

Канал «Україна»і проблема недостовірних джерел


Вибухи на складах у Калинівці (принаймні в перші дні) — це хороший приклад парадоксу, коли ніхто ні в чому не впевнений, але інформації від цього продукується ще більше. Адже поки офіційної версії немає, будь-хто, хто має бодай якесь відношення до теми, може давати свої оцінки і спекулювати на причинах події. У такій ситуації, поки слідство ще триває, журналістам потрібно бути як ніколи обережними із джерелами інформації та взагалі даними, що потрапляють до новин. На жаль, не всі ЗМІ сповідують навіть базові принципи достовірності.

Ведуча телеканалу «Україна» Анна Панова 27 вересня розповідає: «ЧП в Калиновке расследуют как диверсию. Силовики утверждают, знали, что готовится атака и заранее задержали подозреваемых, но некоторым удалось улизнуть и они якобы и устроили взрыв. Скорее всего, использовали беспилотник». На екрані при цьому фігурують відчинені двері квартир, тож формується враження, що прямо тут жили і творили диверсанти. От тільки вже 28 вересня головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що ніяких диверсійних груп у Калинівці не затримували, та й дані про безпілотник не підтверджуються. То як же так сталося?



Невідомо, що це за двері, але в сюжеті їх чомусь супроводжує закадровий текст: «Сотрудники СБУ задержали злоумышленников, но не всех».

Цілу детективну історію про затриманих диверсантів і безпілотники 27 вересня справді описав у себе на фейсбук-сторінці прес-офіцер Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Місюра. Свій пост силовик називає «інсайдерською» та «важною інфою». Можливо, саме через ці формулювання та звання чоловіка, УНІАН та LB.ua вирішили повідомити про його допис. От тільки обидва сайти, на відміну від кореспондентів «України», пам’ятають про базові правила журналістики і подають інформацію, по-перше, із посиланнями на конкретне джерело, по-друге, із уточненнями «можливо» та «нібито». LB.ua навіть додав бекґраунд, що ставить під сумнів частину слів Місюри (про призначення навчань).

А от кореспондентка Людмила Горбач говорить у сюжеті без жодних посилань і сумнівів: «Спецслужбы знали наперед — будет диверсия. Под видом учений сотрудники СБУ задержали злоумышленников, но не всех. Те, кто остался на свободе, и реализовали план диверсии».А наприкінці сюжету взагалі заявляє: «Имена задержанных за подготовку диверсии на арсенале в Калиновке и кому они подчинялись — в СБУ пока не разглашают». Очевидно, що якби журналісти справді спробували дізнатися в СБУ імена «затриманих», ніякого сюжету про них і не було б. Але «Сегодня» послуговувалися лише одним, ще й анонімним для глядача джерелом.

Про версію Місюри повідомили також на «112», «1+1» та СТБ. Усі ці телеканали вказали своє джерело та подали хоча б якісь альтернативні позиції. Хоча «Вікна-новини» й припустилися погрішності, адже історія про «ловлю диверсантів» була подана як факт у підводці ведучої Ольги Кучер: «...Слідчі розглядають кілька версій, однак у СБУ схиляються до того, що це — теракт. Адже незадовго до підриву на Вінничині ловили диверсантів...» Проте в самому сюжеті джерело інформації вказують.

28 вересня інформацію про затриманих у Калинівці диверсантів спростували «СТБ», «Україна», 5 канал, «112», ICTV та «Інтер».


Канал «Інтер» та проблема політичних спекуляцій


Телеканал «Інтер» — єдиний, хто 27 вересня піарив політиків на подіях у Калинівці. Нічого креативного: постійні коментатори «Подробностей» звели ще одну подію до критики правоохоронців.

Ведуча Наталія Бєлишева заявляє: «Взрывы в Калиновке — это результат бездействия правоохранительных органов, так считают в "Оппозиционном блоке". По мнению политиков, после трагедии в Балаклее, власти не сделали никаких выводов. Никто не был наказан, а причины пожара тайна за семью печатями».

Цікаво,що буквально за дві хвилини до цього в цьому ж випуску новин про вибухи в Балаклії «Інтер» заявляв: «Расследование до сих пор не завершено. Причины не выяснены». Тож цікаво, як влада могла зробити якісь висновки, якщо розслідування ще не завершено?

Тим не менше, наступний коментар Юрія Бойка взагалі не стосується висновків влади чи військових. Політик чомусь критикує правоохоронців: «Эта трагедия свидетельствует о том, что правоохранительные органы в нашей стране занимаются преследованием политических оппонентов, давлением на бизнес и не выполняют функцию защиты людей. Вот эта вседозволенность, вот эта бесконтрольность и отсутствие конкретных результатов по привлечению ответственных, она порождает вот такие трагедии. Мы считаем, что крайне не эффективно работают правоохранительные органы».Тут, щоправда, незрозуміло, яку версію подій у Калинівці розглядає «Опоблок», щоб від них могли захистити правоохоронці?

Також у цьому випуску новин присутній коментар від Сергія Капліна, анонсуючи його, кореспондентка Наталія Савченко запевняє: «...Лидер социал-демократов одним из первых среди политиков прибыл в Калиновку». За чиїми словами, щоправда, не уточнюється.

Сам Каплін у коментарі залякує українців новими трагедіями: «Я абсолютно переконаний і знаю точно, що в Міністерстві оборони критична ситуація з фінансуванням охорони таких об'єктів. І завтра може бути чергова Калинівка у Калуші, на атомній електростанції, будь-якій з атомних, на ГЕС і так далі. Сьогодні потрібно негайно припинити практику роздачі портфелів за квотним принципом».

По-перше, Капліну варто вирішити, «переконаний» він у своїх даних чи «знає точно». По-друге, звідки інформація, що справа саме в «охороні» об’єктів і що наступні диверсії відбудуться саме на електростанціях? По-третє, як проблема квотних посад вирішить проблему фінансування Міноборони? І взагалі чому «Подробности» не взяли тематичний коментар у самого міністерства з приводу фінансування? Чи є причини для страху в жителів Калуша?

Загалом у таких заявах, поки ми не знаємо, що насправді трапилося в Калинівці, є дві проблеми. По-перше, на експертні оцінки ситуації претендують далеко не експерти, а отже глядачі отримують неякісну інформацію. По-друге, політики без жодних аргументів змушують громадян сумніватися в надійності правоохоронної системи, а отже, логічно, боятися. Політичні оцінки мають право на існування в новинах, але тільки якщо базуються на фактах, а не просто прогнозують катастрофи в Калуші.

Українська журналістика та проблема непогрішимості Петра Порошенка


Як свідчать моніторинги «Детектора медіа», Петра Порошенка практично не критикують у телевізійних новинах.Згадки про нього масово підчищають і в заявах Онищенка, і в заявах Саакашвілі. Раніше це стосувалося лише політичних опонентів, але після Калинівки виявилося, що й критику від «союзників» глядачам не показуватимуть.

27 вересня сталася непересічна для української політики подія — Антон Геращено, нардеп «Народного фронту», наближений до міністра МВС Арсена Авакова, після вибухів у Калинівці публічно звинуватив Петра Порошенка (!) та голову Генерального штабу Віктора Муженка, якого на цю посаду призначив сам Президент. На ці публічні розбірки між буцімто політичними союзниками вже звертали увагу ЗМІ. «Народний фронт» тим часом не збавляв обертів і за звільнення Муженка також висловилися, наприклад, Олександр Турчинов, Юрій Береза та Максим Бурбак. Солідарні з «фронтовиками» були й інші політики, як-от Іван Вінник із БПП. Тож журналісти отримали одразу три теми для новин: розбірки в коаліції, пошук винних у трагедії та пошук причин, чому Президент не звільняє Муженка. Але більшість ЗМІ обрали інших шлях — тотальне замовчування.

27 вересня про коментар Антона Геращенка хоч якось повідомив лише один телеканал — «1+1». Тут кореспондентка Ольга Василевська заявила: «Народний депутат від “Народного фронту” Антон Геращенко, а потім його підтримали і інші народні депутати з інших фракцій, заявили про те, що вони ініціюють звернення до головнокомандувача про відставку начальника Генерального штабу Муженка, а також його заступника який за посадою відповідальний за безпеку на складах».

У кадрі при цьому фігурує допис політика із Фейсбуку, але так, що на ньому не видно слова з критикою Президента: «Если Верховный главнокомандующий продолжит делать вид, что ничего не происходит[...] и не делать кадровых выводов на самом верху, то это — преступно по отношению к безопасности нашей страны».

27 вересня про відставку Муженка згадали й на «Інтері», щоправда, із іншим формулюваннями.

Кореспондент Олександр Васильченко заявляє: «...Тем временем, в президентской фракции уже анонсировали отставку главы генштаба Виктора Муженко. Нардеп Иван Винник заявил, об увольнении в ближайшее время должен сообщить сам президент или секретарь СНБО Александр Турчинов. По словам парламентария, это будет резонансное заявление о несоответствии Муженко должности, так как это уже четвертый случай уничтожения склада боеприпасов за время проведения АТО. Вот и вся информация на эту минуту...»

Що ж, по-перше, як ми знаємо, не вся, адже є ще, щонайменше, заява Антона Геращенка, про яку на «Інтері» чомусь мовчать. Імовірно, аби не подавати інформації, що може хоч якось покращити ставлення глядачів до «Народного фронту».

Але більше занепокоєння викликає формулювання «анонсували відставку». Цю заяву Іван Вінник зробив в ексклюзивному коментарі «Українським національним новинам» і на сайті агентства його цитати наведені дуже розірвано. Він заявляє: «Переконаний, що до кінця дня, або завтра ранком ми почуємо заяви від секретаря РНБО... Думаю, що вони будуть доволі резонансними». А от на запитання, чому він у цьому переконаний, Вінник каже: «Вважаю, що керівник Генерального штабу, який відповідальний за склади зберігання боєприпасів, чим забезпечує боєздатність української армії, допускає четверте, у зв’язку із, наприклад, службовою недбалістю, знищення боєприпасів». Тож коментар політика не звучить як політичний інсайд чи, тим паче, «анонс». Це радше його прогноз, зроблений на основі власних вражень від ситуації.

Наступного дня про нові заклики голови Генштабу до відповідальності згадали вже чотири канали. До «Інтера» та «1+1» приєдналися 5 канал та СТБ. На всіх каналах збалансовано йшлося як про звинувачення від Олександра Турчинова, так і про виправдання від Віктора Муженка. Мінімально виділився лише «Інтер», де слова секретаря РНБО анонсували як «неоднозначное заявление».

А от про відповідальність Президента жоден канал так і не згадав. Причетність Порошенка до теми звільнення призначеної ним людини всі телеканали якимось чином цілковито проігнорували, хоча ситуація з погляду новин безпрограшна. Адже «Порошенко відмовляється звільняти Муженка» та «Порошенко звільнив Муженка під тиском депутатів» звучить однаково сенсаційно.

Детальніше про це й те, як на «Інтері» борються з реформою освіти, а на «Україні» шукають, куди би ще вставити піар Олега Ляшка, читайте в публікації «То чи були калинівські диверсанти? Моніторинг теленовин за 25 вересня — 1 жовтня 2017 року».

Ярослав Зубченко


Комментариев нет: