понеділок, 27 березня 2017 р.

Хто вбив Віктора Чміленка?

Чміленко Віктор Іванович – активіст Євромайдану, учасник Революції Гідності, український фермер, громадський активіст. Застрелений снайпером 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Народився 4 лютого 1961 року в м.Бобринці Кіровоградської області. В 1991 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут за спеціальністю зоотехнік. В 1992 році заснував фермерське господарство «Вікторія», яке в подальшому неодноразово було нагороджене державними відзнаками. В 1993 році взяв в оренду 300 гектарів землі в помираючому селі Борисівка Бобринецького району, побудував там дім, розвивав господарство, придбав техніку, виростив дітей. Таких фермерів, як Чміленко, небагато на Кіровоградщині. Зароблене він вкладав у розвиток справи, сільськогосподарську техніку. Господарство вів зразково. Жив великою дружною сім’єю з мамою, дружиною і трьома дітьми.
Захоплювався історією, філософією, подорожував світом. Він вмів постояти за себе і за близьких: за чотири роки до Майдану разом із другом Олексієм Цокаловим відстоював права фермерів у себе в районі, протестуючи проти незаконної приватизації землі, «воював» з податківцями, блокував ВВ-шників у Василькові, брав активну участь в кіровоградських Авто- та Євромайданах. Не раз казав, що корумповані крадії-чиновники – це «ракова пухлина, яка сама не розсмокчеться, і рано чи пізно повінь людська змиє цю гниль».
Його діди за радянських часів постраждали від так званої радянської влади, були розкуркулені, тобто, пограбовані та знищені. В одного діда відібрали землю, а його самого заарештували і розстріляли. Іншого відправили на Соловки. Тому Віктор Чміленко відповідно ставився до «щасливого» радянського минулого і ніколи не був байдужим до того, що діється в його країні.


На Майдан приїхав одним із перших, ще в грудні 2013 року, коли відбувся розгін мирної студентської демонстрації, і збирався покинути Майдан останнім. В січні 2014 був жорстоко побитий тітушками, але від госпіталізації відмовився і повернувся на барикади.




Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській намагався відтягнути з лінії вогню пораненого майданівця. За словами Олексія Цокалова, Віктор ненадовго відійшов від машини на Майдані, минуло трохи часу і його телефон перестав відповідати. Люди, які знайшли мобілку поряд з убитим, зателефонували синові… Саме тоді в нього влучили дві снайперські кулі: перша потрапила в плече, а друга розірвала шийну артерію. Вбивцю не шукали. Вбивця не покараний.


26 березня 2017 року Грудініна Наталя Миколаївна,            


Немає коментарів: