В Одесі є група людей, які докладають неймовірних зусиль для того, щоб в нашому місті з'явилося гідне меморіальне військове кладовище. Не просто сектор військових поховань, який не відрізняється від решти цвинтаря, а гідне меморіальне кладовище. Вони створили ГО Родина Янголів Світла для об'єднання зусиль всіх зацікавлених в розробці проєкту.
Я почала спілкуватись зі спільнотою цих неймовірних людей, познайомившись з Irina Orlyanskaya, яка сьогодні могла б легко читати лекції з меморіальної культури. Сьогодні. Раніше вона жила зовсім інше життя. Але розуміння відсутності в Одесі (і не тільки) гідного простору вшанування полеглих в російсько-українській війні для неї нестерпно. Саме зусиллями ГО Родина Янголів Світла зроблені базові речі, пов'язані з пам'яттю загиблих - від алеї пам'яті до практики хвилини мовчання. Все робиться не в співпраці, а в боротьбі з міською владою. Долаючи спротив колишнього мера, ці люди по кроку вигризали можливість створити гідне кладовище, залучали спеціалістів, йшли на компроміси, але й проводили червоні лінії. Вони пропонували провести конкурс проєктів меморіального кладовища, але їм відмовили. З якимось абсурдним поясненням, що не треба робити конкуренцію на святій темі.
Я звинувачую міську владу Одеси в профануванні роботи зі створення проєкту меморіального кладовища. В навмисному злочинному затягуванні всіх пов'язаних з цим процесів. Це затягування та саботаж зрештою призводить до конфліктів всередині спільноти родин загиблих. Так, люди втомилися чекати, але хто в цьому винний? Голосувалочка по кольору надгробків - це профанація процесу спілкування з родинами загиблих. І привід сказати - ой, вони ніколи не домовляться, щось хай наголосують, а ми самі приймемо рішення.
Зараз ситуація вийшла за межі очікуваного роздратування тих, хто не може дочекатись вирішення давно назрілих питань. Ситуація перетворилася на системну травлю саме тих людей, які взяли на себе роботу, яку мала б робити міська влада. Замість того, щоб зробити зусилля щодо пошуку порозуміння всередині спільноти (так, це треба робити) та якісного просування в справі створення сучасного проєкту меморіального кладовища, сьогодні родинам знову пропонують чергову незрозумілу голосувалку (яких було вже декілька - і всі про останнє питання, про колір надгробків.
Я звинувачую міську владу Одеси в профануванні роботи зі створення проєкту меморіального кладовища. В навмисному злочинному затягуванні всіх пов'язаних з цим процесів. Це затягування та саботаж зрештою призводить до конфліктів всередині спільноти родин загиблих. Так, люди втомилися чекати, але хто в цьому винний? Голосувалочка по кольору надгробків - це профанація процесу спілкування з родинами загиблих. І привід сказати - ой, вони ніколи не домовляться, щось хай наголосують, а ми самі приймемо рішення.
Зараз ситуація вийшла за межі очікуваного роздратування тих, хто не може дочекатись вирішення давно назрілих питань. Ситуація перетворилася на системну травлю саме тих людей, які взяли на себе роботу, яку мала б робити міська влада. Замість того, щоб зробити зусилля щодо пошуку порозуміння всередині спільноти (так, це треба робити) та якісного просування в справі створення сучасного проєкту меморіального кладовища, сьогодні родинам знову пропонують чергову незрозумілу голосувалку (яких було вже декілька - і всі про останнє питання, про колір надгробків.
О.Довгополова.
Немає коментарів: