Те, що сталося сьогодні зранку, матиме важливі наслідки не лише для венесуельського народу, але й для всього світу. І, зокрема, серйозні наслідки для нас із вами. Це напряму вдарить по російській можливості вести війну.
Коротко скажемо про те, який стан зараз на ринку вуглеводнів для росії.
Собівартість російської нафти – в районі 40 доларів за умови не ускладненої логістики.
З цих 40 доларів:
– 10-15 доларів – собівартість видобутку;– близько 20 доларів – податки;
– ще 5-10 доларів – логістика.
На сьогодні ми маємо розуміти, що логістика значно ускладнена і, звичайно, коштує дорожче. Додамо ще премію за ризики, які несуть нафтові танкери, що заходять у Чорне море. Це, безумовно, ще один плюс до собівартості російської нафти.
Але, як ви бачите, тут є значна складова податків. Тому, чесно по-бухгалтерськи, навіть якщо собівартість російської нафти на цьому ринку становитиме 40 доларів, росія все ще отримуватиме значну кількість грошей для ведення війни.
Але все, що падає нижче 40 доларів, – це прямий удар по російській бюджетній спроможності вести цю війну. Абсолютно прямий удар.
Окрім того, потрібно розуміти: коли компанії не отримують прибутку, вони не можуть інвестувати, розширювати виробництво тощо. А ще вони не можуть платити податок на прибуток, який також іде в російську економіку.
За деякими оцінками, до 60% російського бюджету складають нафтогазові доходи в різних форматах: як податки безпосередньо з сировини, так і податки на прибуток компаній, податки, які сплачуються за працівників і так далі.
Тому на сьогодні ціна на нафту марки Urals (російська) – близько 40 доларів. Тобто це вже критична межа. Далі це буде прямий удар по російському бюджету. Зафіксуємо цей момент.
На сьогодні на світовому ринку спостерігається ситуація перевиробництва нафти. Запаси дуже великі: танкери з нафтою стоять дуже довго і часто не можуть знайти покупців.
У наступному році ситуація для виробників нафти не покращиться. Пропозиція або залишиться на тому ж рівні, або продовжує зростати за нинішнього тренду.
Водночас зі сторони попиту немає жодних явних ознак того, що він зростатиме. Світові економіки поки що не демонструють передумов для різкого зростання в найближчі роки.
Відповідно, це чинитиме додатковий тиск на світову ціну нафти.
Але, за нашим припущенням, на ринку існує певний дисбаланс: легка нафта – в надлишку, а важка нафта не те щоб у дефіциті, але й не те щоб її було дуже багато, і точно не те щоб вона була легкодоступною на ринку.
І саме тут сьогодні зранку сталася для нас дуже важлива подія.
Венесуела має не просто найбільші запаси нафти у світі. Більшість венесуельської нафти – це саме важка нафта. Причому вона настільки важка, що її майже неможливо транспортувати або переробляти в чистому вигляді. Для цього її потрібно розбавляти спеціальними домішками або легшою нафтою, яка має меншу густину.
І ця держава нарешті має шанс стати вільною. Американські технології дають Венесуелі можливість швидко й масштабно збільшити видобуток нафти. Ця нафта, найімовірніше, піде в першу чергу до США – наприклад, у Техас, де промисловість базується саме на такій марці нафти, а також, звичайно, в Азію та інші регіони світу, де є попит на нафту такого типу.
І якщо американські компанії побачать у цьому для себе можливість добре заробити, то, безумовно, вони активно включаться в цей процес.
Це наше припущення, яке ми з вами зможемо перевірити вже в понеділок зранку, коли відкриються торги. Тоді ми побачимо, як ринок відреагував на те, що сьогодні зранку було затримано Мадуро, і зрозуміємо, чи рухається наше припущення в правильному напрямку, чи ні.
Але поки що все виглядає дуже добре.
Останній Капіталіст
Немає коментарів: