субота, 26 березня 2022 р.

Перемогу військову забезпечує бізнес




Окрім морально-вольових чинників перемоги є один дуже вагомий, який здається погано врахували кремлівські “стратеги”. Матеріальне забезпечення спротиву, оборони та перемоги на завершення, справа не тільки держави. Мова не про паливо чи їжу. Сучасна війна вимагає окрім електроніки та елементів живлення, купу допоміжного - будматеріалів та банального скотчу (стрічки з клеєм).

Все це тепер постачає в українське військо громадянська допомога різними волонтерами. А оплачується, а головне, підвозиться - бізнесом. Вітчизняними малими та середніми підприємцями, які не втекли за кордон, чи в інший тихий регіон, а також не всі поки мобілізовані.

Скотч, малярна стрічка, плівка укривна, фарба жовта та блакитна в балончиках та банках, керосин, рукавиці, лопати наколінники, мішки та інші позиції ми віддали у військо та тероборону в перші дні війни, - розповів власник мережі миколаївських магазинів будматеріалів Руслан Л.

Уявим на хвилиночку що він та колеги поїхали з осадженого міста ще 1-го березня… Військова логістика працює дійсно. Але вона не така гнучка й оперативна, а іноді - безпорадна. На 0-ві блокпости де боєзіткнення трапляються кожну годину доби, за 120 -200 км важкувато вчасно підвести так потрібний топор чи генератор, ліхтар чи…дощовики. Миколаївський бізнес, як й у більшості регіонів країни, не тільки забезпечує фронт всім, але ще дива винахідливості демонтрує. Не про всі лайфхаки тепер ще можна розповідати, але те що деякі конкретно допомогли влучно бити рашистів - факт!

Власники бізнесів теж не всі ховаються в укриттях зазвичай. Відомий миколаївський IT-фахівец, кандидат наук - Дмитро У. ще у перші дні записався до лав ТРО. Вчора вперше за 3 тижні поспілкувались:

- На службі зустрілися з топ-менеджером одного з великих наших ПКБ(конструкторських бюро), що виконує проекти для суднобудівних підприємств усього світу. Він поділився двома обнадійливими фактами.

По-перше, жоден з міжнародних замовників не відмовився від співробітництва з-за ризиків, що спричинила збройна агресія Росії проти України. Навпаки, усі запевняють у своїй підтримці і готовності продовжувати співпрацю надалі.

По-друге, підприємство знайшло спосіб виконання обов'язків по контрактам - розсередило співробітників та організувало віддалену роботу колективу. Ми вітаємо продовження роботи наших підприємств в тилу, тому що вони забезпечують економічний потенціал держави. Кожен на своєму місці, або інженера-проєктанта, або старшого стрільця, робить свій внесок в Перемогу та майбутнє України.

Ще раз! Миколаївські проектувальники суден в дні війни своїми мізками, на комп'ютерах з енергозбереженням забезпечують притік валюти (євро) в країну, бо виконують експортні замовлення. Новини про стрімке відродження суднобудування після перемоги обов'язково будуть, бо програма побудови бойових кораблів флоту за допомогою Великої Британії, розглядає саме одну з миколаївських верфей в якості виконавця. Будемо намагатися інформувати вас по можливості. А поки - стоїмо!

Як відомо “вимкнути” мізки бізнесмену не можна ніколи. Тим паче під час війни України проти підступного ворога. Чому важливо щоб їх мізки працювали на перемогу? Все просто. В мирний час в українських реаліях тільки дрібний бізнес вів повсякчасну тотальну війну за ресурси. Йому(бізнесу) не сприяли податки й влада, банки неохоче кредитовалу останні 15 років. Тому весь час треба було вигадувати: як вийти переможцем у обставин. Практичний досвід, а не теоретичний, саме в українського підприємця/фермера є.

Як ви гадаєте: з якою впертістю будуть воїни захищати рідне місце (вже повних 3 тижні), коли щоранку з місцевої пекарні ще гарячі булочки і рогалики розвозять по блокпостам й казармам?! Олена Бут директор відомого миколаївського кондитерського підприємство "Лакомка" каже:


Дякую Вам, мої дорогі ПРАЦІВНИКИ!



Бізнес продовжує випікати батони, печиво, пиріжки листкові з начинками, сосиски в тісті та інші смаколики для наших захисників (на фото). Як й працюють десятки кав'ярень, кафе та ресторанів, яки доставляють тепер каву й чай з наїдками на “передок”. Аптеки, які у місті “тримає” переважно бізнес, майже всі працюють, а тамошні логісти щодня б'ються за повноту поставок, ще й у госпіталі роблять підвіз медикаментів 24/7.

Не забуваємо, що вітчизняний бізнес ще сплачує податки в тому числі за мобілізованих.

Годі вже казати про своєчасне наповнення магазинів їжею та питною водою. Місто майже в облозі. Одна дорога на Одесу відчиняється, коли мост до якого рвуться 30 днів “орки” зводять. Це може бути всього 4-5 годин на добу. За цей час треба встигнути всіх бажаючих евакуюватись - вивезти, а провізію та матеріали завезти. Дефіціт будівельних матеріалів вдалось вгамувати днів за 10. Збільшення інтенсивності обстрілів ускладнює працю.

 

Без інформації годі розраховувати на перемогу. Про це багато можуть свідчити полчища “орків”, звязківці яких банально вкрали на супер захищеному кріптофоні, за допомогою якого вони хотіли керувати військом. Не “бачать” їх комунікатори вежі мобільного зв'язку. А за весь час облоги в Миколаєві фіксований інтернат-зв'язок припинявся тільки один (!) раз, коли був блекаут з електрикою. Реактивними снарядами було пошкоджено декілька силових електропідстанцій. Як тільки були проведені відновлювальні роботи - дуже швидко для такої “халепи”, всі 300 тисяч абонентів в місті знову отримують по комп'ютерним мережам інформацію. А я пишу рядки новин, які розповідають правду про український спротив в місті, якого нарекли на честь святого Миколи. Торгівля, як один з стовпів бізнесу сьогодні реально стає чинником майбутньої перемоги, бо стимулює винахідливість. Хоча є приклади й захмарної алчності у встановленні цін. Довго лідером по зростанню цін була банальна гречка. Але як тільки національні мережі супермаркетів завезли великі обєми цього товару, ціна стабілізувались на +10% від довоєнної. Ну а “генії” торгівлі, що “влупили” 300% маржи сидять тепер на своїх мішках й “кузьок” відганяють.

Перевага ринкової економіки українців, над командно-адміністративною в росіян, чітко видно на прикладі внеску в спротив малого бізнесу. Поки російські олігархи ховають яхти в далеких шхерах, інтенданти їх армії згодовують війську прострочений сухпай.
В.Головченко, МВА.



Немає коментарів: