вівторок, 15 березня 2022 р.

Червоний хрест для орків слугує мішенню



На минулому тижні в степу біля Миколаєва стався геть безглуздий “подвиг” рашистів. Російські військові обстріляли мікроавтобус із вихователями. 3 загинули, 2 поранені. Це була зміна жінок-вихователів обласного Центра соціально-психологічної реабілітації дітей, які на мікроавтобусі їхали змінити колег. Після обстрілу мікроавтобус, маркований знаками Червоного Хреста, загорівся... Внаслідок обстрілу - загинули троє виховательок.

Ще раз: військовий загін російської армії розстрілював не БМП ЗСУ на трасі, а мирний “бусік” з червоним хрестом на білому кузові.

93 дитини та десять вихователів в селі Антоновка очікують евакуації — подалі від війни. Тела загиблих забрати не вдалось.. Вони так и лежать в обгорілому бусі у 25 кілометрах до найближчого українського блокпосту.

Поранені – помічниця вихователя Ганна Миколаївна Сметана, психолог Олена Федорівна Бєланова – у миколаївських лікарнях. Вижили вихователі Галина Іллівна Литкіна та Наталія Євгенівна Вєдєнєєва — госпіталізовані «в стані психологічного шоку».


Світлана Миколаївна Клюйко, директор Центру, розповідає про кожну загиблу: «Михайлова Наталія Євгенівна – вона у нас із 2014 року й працювала вихователем. У неї дуже великий досвід роботи, вона працювала у спецшколі свого часу. Це людина від бога, доброї душі людина. Якщо можна вигадати, це буде зразок. Вона дуже любила дітей, вона така розумниця, майстриня. Взагалі, у мене всі співробітники хороші, але вона знаходила до кожного слово. Вона працювала лише з дорослими хлопцями. 4 травня їй було б 50 років, готувалися ювілей відзначити. Батигіна Олена Олександрівна - вона займалася дітьми: одягала їх, переодягала, підбирала одяг. У нас діти завжди були дуже гарно одягнені. У неї великий підбір костюмів завжди був, ошатних суконь, її діти теж дуже любили. Найдобріша. 20 років вона працювала. Їй було 64 роки. Відющенко Валентина Анатоліївна – ось вона у нас нещодавно, другий рік працювала, помічником вихователя. Вона працювала у нас у групі, де діти лише надходили. У групі діток, що знову прибули. У неї була така, знаєте, одна з найважчих ділянок. Дітки тільки надходять, вони плачуть, вони... Привезли не знаю куди, він переживає, ця дитина. Ось це та людина, яка зустрічала діток. Вона мила, одягала, переодягала, заспокоювала, вмовляла. Ось. Ось це такі люди загинули. Діти мали істерику. Діти на них чекали, ми ж сказали, що вони їдуть. Діти довго кричали та плакали.

Терор проти цивільного населення - ознака теперішньої війни росіян. Залякати громадян України - надзавдання, щоб зламати спротив. Але не на тих “наїхали”. Українці своїх ніколи у біді не полишають.

В.Головченко.

 




Немає коментарів: