Частіше за все, коли люди беруть кредит, вони неуважно ознайомлюються з умовами договору, який вони підписують та не замислюються над наслідками несплати боргу. Банки, в свою чергу, не поспішають роз’яснювати можливі наслідки недотримання позичальниками кредитних зобов’язань та чим саме їм може загрожувати несплата боргу.
У таку ситуацію потрапив пан Борис, який запозичив гроші у банка і повинен був за декілька років їх виплатити. Але банк, посилаючись на невиконання паном Борисом умов договору, достроково звернувся до суду за стягненням заборгованості.
У 2007 році я уклав кредитний договір з «Приватбанком» та запозичив 50 тисяч гривень на ремонт будинку. Умовами договору було передбачено, що я повинен розрахуватись з банком до 25 грудня 2014 року. Але фінансова криза 2008 року негативно вплинула на мою спроможність своєчасно здійснювати платежі за кредитним договором», – розповів чоловік.
У грудні 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська виніс рішення, котрим позовні вимоги банку задовольнив в повному обсязі та стягнув з пана Бориса 59 тис. 173 грн. Але на цьому банк не зупинився і тепер він вимагав стягнути з пана Бориса 109 тис. 692 грн, що становили суму боргу, індекс інфляції та 3% річних. У листопаді 2020 року знов звернувся із позовом до суду.
Правову допомогу пану Борису надавала начальниця Любашівського бюро правової допомоги Світлана Жмурко, яка, ознайомившись з позовом банку, підготувала відзив, в якому акцентувала увагу на недотриманні кредитодавцем строків позовної давності.
Аналіз рішень Верховного Суду України з питань кредитних правовідносин дає змогу стверджувати, що фінансові установи під час стягнення заборгованості за кредитними договорами зобов’язані дотримуватись строків, у межах яких вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто в межах строків позовної давності. Але нажаль, цього не відбувається, і банки нехтують і нормами процесуального закону, і усталеною судовою практикою», – коментує Світлана Жмурко.
Взявши до уваги аргументи, викладені у відзиві пана Бориса на позовну заяву, суд, хоча й задовольнив позов банку, але у свою чергу, суттєво зменшив суму заборгованості і стягнув з пана Бориса 14 тис.591 грн.
Право на позов про стягнення коштів за прострочення виконання умов договору виникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення й обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова Верховного Суду України від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).
Рішення суду можна переглянути за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95953837
Немає коментарів: