четвер, 3 грудня 2020 р.

"УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ СКАРБИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ"

 

(Погляд з Херсону)

Чернігівщина – древня українська Земля, де повітря дихає легендами та славетною історією народження Українства. Тут збереглося наше коріння у вигляді археологічних та архітектурних пам'яток з часів стародавнього Чернігівського князівства, яке відіграло видатну роль у формуванні Київської Русі, як першої слов'янської держави. До її складу Сіверська земля (так називалася Чернігівщина в стародавні часи) увійшла ще у дев'ятому столітті, торкаючись своїми кордонами сучасного Підмосков'я - на півночі і території Азовсько-Чорноморського узбережжя - на півдні, займаючи вигідне геополітичне становище в тодішній Європі.

Перші письмові згадки Чернігова датуються 907 роком у «Повісті минулих літ», однак поселення тут виникло ще у VІІ столітті. Розкинулось воно на високому березі біля місця впадіння річки Стрижень у Десну. З часом природно укріплене місце перших поселень перетворилось на дитинець (центральну укріплену частину) великого міста. Особливого розвитку місто досягло за часів правління династії Ольговичів.

Як арт-аналітику з Херсону, мені кортіло побачити на власні очі архітектурні історичні чернігівські перлини зображення яких, зберігаються в Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка.
Наприклад, Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) — усипальниця князів роду Давидовичів. Собор вражає своєю візантійською лаконічною бездоганністю, яка була характерною для чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам’яних капітелей на півколонах фасадів. В розташуванні цеглин зашифровані знання, які були відомі нашим предкам.

В колекції Херсонського музею зберігаються одразу дві графічні роботи із зображенням Борисоглібського собору — Георгія Петрова та Владлена Ваганова.
І якщо Георгій Петров обрав для відтворення собору акварель, то Владлен Ваганов виконав свою роботу вугіллям створивши атмосферу пізньої осені. Георгій Петров зображує собор навесні





А таким я побачив Борисоглібський собор в престурі по Чернігівщині. Правда, художники реалістично передали стародавній дух собору.



Чому собор названий Борисоглібским? З історичних джерел відомо, що свого часу Давид Святославович брав участь у перепохованні мощів святих Бориса і Гліба у Вишгороді. Останки нещасних родичів князя тоді переносили зі старої дерев'яної церкви в новозбудованого кам'яну. До того ж, будував Вишгородську церква батько Давида Святославича. Згодом князь Давид втратив сина, і в пам'ять про нього вирішив побудувати храм в Чернігові, назвавши його ім'ям перших на Русі святих. Цікаво, що брати Борис і Гліб відносяться до числа святих не тільки православної, а й в римо-католицькій церкві. Там у них інші імена: це святі Роман Руський і Давид Польський.

В Херсонському музеї зберігається ще одна картина чернігівських краєвидів – це картина Анатолія Платонова «Чернігів. Околиця. Блакитний день. (1982. Полотно, олія). На якій зображення Спаського собору, який завжди був головною святинею Чернігово-Сіверської землі, її своєрідним суспільно-політичним центром. Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Він розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця і довгий час був головною архітектурною домінантою міста.







От так, дивним чином переплітаються історія, події, мистецтво і подорожі.



Арт-аналітик Юрій ЖИТНЯК



P.S. Публікацію створено за матеріалами престуру організованого Українським кризовим медіа-центром за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа — запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”




Немає коментарів: