пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

Тарифи на опалення досі "складають" у Київі



Національна Спілка Журналістів України провела 2-й вебінар «Комунальні послуги: оплата і контроль якості» в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці». Завдання, який ставив перед собою проєкт було виконано майже на 100%. Сергій Томіленко, задав тон дискусії: бути корисним колегам-журналістам в повсякденній роботі. "Води" майже е було. Спікери всі були високопрофесійні та конкретні.
З'явилась ясність причино-наслідкового шляху високих тарифів, за якими  населення має сплачувати різні комунальні послуги. Але й зрозуміла "беззубість" місцевих журналістів, які майже не "турбують" мерів та місцевих депутатів по тому питанню. Дуже зручний час для усвідомлення журналістами, щоб запитати учасників виборів міських голів та депутатів, чи розуміють вони, як формуються ти тарифи? Та чи можливо їх хоча б не підвищувати щороку?
До саме цього вебінару здається, й більшість колег оперували лише  емоціями, коли висвітлювали тему енергоносіїв в містах. Але тепер!
Надія Бедричук, медіатренерка, консультантка міжнародних проєктів розібрала на багатьох прикладах як у вітчизняних медіа висвітлюються теми "Оплата комунальних послуг та права споживачів". Дійсно, більшість "працює" з наративом "ціни на все ростуть, тому й гаряча вода дорожчає"... Цю мантру зазвичай "переказують" різні міські чиновники, яки НЕ хочуть ставати на бік користувачів послуг ЖКГ, та майже нічого не чули про ефективність публічного управління. На жаль, більшість вітчизняних журналістів думки саме таких "експертів" використовує при висвітленні тем енергетики!
Після доповіді "Законодавче регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг" від керівниці Офісу реформ Міністерства розвитку громад та територій України Юлії Перчук здається більшість присутніх колег отримали повну ясність чому органи місцевої влади "самоусуваються" від реального впливу на платіжки. Багато інтелектуальної роботи треба зробити саме по виконкомах й міських радах, щоб почати "впливати" на формування тарифів на опалення, наприклад. 
Але повстає завдання: а чи є в громадах воля та бажання дійсно знижувати тарифи?
А це вже домашнє завдання українських журналістів по регіонах, ставити місцевим ніби політикам, конкретні питання по формуванню політики цін на енергетичні комунальні послуги! Пояснювати вплив монополістів, а також - толерування міськими радами діяльності саме цих монополістів. Відсутність ринкових правил формування цін домінує. Вже не спишеш все на злодійський Газпром, хоча його вплив безумовно є. Але, якщо в Миколаєві чи Херсоні не можуть контролювати умови нагріву води для комунальних потреб, то медіа треба не констатувати це, а формувати громадську думку: хто та яким чином зможе управляти цим процесом. Поки всі персони, які громадянам на містах коментують підвищення тарифів більше схожі на "передастів", які не менеджерят, а передають звістку з НКРЕКП, що ціни в цьому кварталі знову ... А ще питання боргів постає! Якщо газові монополісти "тиснуть" сьогодні що вони не відпустять свій товар міським теплокомуненерго, то може їх треба "послати під три чорти"?
Ну і на саме пекуче питання повинні відповісти місцеві політики саме зараз, до виборів: які альтернативні сценарії опалення й водопостачання існують в наших містах?
Може над цими питаннями почнуть працювати численний загін клерків департаментів ЖКХ та агенції розвитку територій? Ну а там, дивись й громадяни виборці почнуть "вимагати" дій по зниженню тарифів на комунальні послуги.
А ви кажете: при чому журналісти до добробуту громад?
В.Головченко.

 PS

В Мінрегіоні пропонують запровадити державний контроль у житлово-комунальній сфері

Міністерство розвитку громад та територій України виступає за створення контролюючого органу в житлово-комунальній галузі. Про це заявила заступник міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська під час вебінару, організованого Національною спілкою журналістів України в четвер, 15 жовтня.


«Як не прикро, але галузь житлово-комунального господарства протягом багатьох років залишається абсолютно безконтрольною. Немає інституцій, які би опікувалися контролем у цій сфері. Держспоживслужба може реагувати лише за заявою споживача, ця служба дуже чисельно обмежена і проводити широкомасштабні перевірки фізично неспроможна. Тому Мінрегіон підтримує ініціативи народних депутатів, щоб зареєструвати законопроект про створення контролюючого органу в цій галузі», - сказала заступник міністра.


Минулого тижня Кабінет міністрів України на своєму засіданні затвердив законопроект, який передбачає передачу повноважень на встановлення тарифів на теплову енергію, гарячу воду, водопостачання та водовідведення від НКРЕКП до місцевої влади.


«В рамках децентралізації встановлення тарифів відбуватиметься органами місцевого самоврядування. Доречно запровадити контроль за всіма суб’єктами в цій галузі. Як за надавачами послуг, так і за органами місцевого самоврядування, які встановлюють тарифи», - додала Наталія Хоцянівська.


Відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.


Вебінар проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», який Національна спілка журналістів України реалізовує за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки.


Немає коментарів: