Дієтолог рекомендує

Чому життя -- це постійні зусилля?

Проживши немало років, з яких 38 були нероздільні з медициною, я можу сказати деякі речі з цілковитою впевненістю.
Старість -- це погано.
Це хвороби, незручності, дискомфорт, дряхління, біль, безпорадність, залежність, часто -- втрата пам'яті, розуму і гідності. Старість вважають невиліковною і радять приймати, як неминучість.

І хоча вчені все більше і більше стверджують, що старість -- це хвороба, якій можна запобігти і лікувати, нам все ще "рекламують", що старість може бути красивою.
Але статистика каже, що, в середньому, кожний, хто переступив 50-літній рубіж, вже має 2 хронічні хвороби.
У 70-річному їх аж 7. Хронічні.
Дуже часто процес старіння не болить.
Не відчувається.
Але росте вага.
Постійно хочеться їсти.
Проблеми з пам'яттю, настроєм.
Болить спина. Коліна. Проблеми з травленням.
Аутоімунні.
Тиск.
Безсоння.
Страх. Страх щось змінити.

Нас вчать у школі важливим предметам. А найголовнішого -- предмету здорового (фізично і ментально) довголіття ніхто не вчить. Коли я працювала хірургом, то бачила важкі ускладнення хвороб, які починалися з "малого": малорухливого способу життя, зайвої ваги, абсолютного ігнорування здорового харчування, зловживання алкоголем, куріння, нервами і стресами.
Коли працюю дієтологом, бачу бажання отримати все і відразу: втратити десятки кілограмів («мені потрібно за місяць»), які наростали роками. Якщо через місяць змін не видно, все, опускаються руки, «до ср@ки той спортзал, ті дієти, вже як є».
Нас не вчили найголовнішому — за все потрібно боротися. І сприймати це спокійно, без трагедій, як норму. Хочеш бути освіченим? Зусилля -- і вивчиш.
Хочеш знати мови? Без паніки цілеспрямовано опановуй.
Хочеш бути струнким? Рухайся, не потакай своїм інстинктам наїстися пельменів, салямі, печива і залитися лимонадом і закурити сигаретку, чи по-новому, вейп.
Харчова індустрія своєю неприродною їжею і напоями зробила нас харчовими наркоманами, а ми ще більше потрапляємо в цей зашморг. І дітей своїх туди ж.
Зняти зашморг? Так це ж зусилля.
Хороші стосунки? Це також зусилля.
Здоров'я -- зусилля.
Здорове життя -- зусилля.
Від нерозуміння базових речей так багато у світі проблем.
Чому так багато товстих і хворих? (а буде ще більше). Бо, щоб бути здоровим, треба робити хоча б базові, еволюційно сформовані потреби: харчуватися простою їжею, яку можна ідентифікувати, їсти нечасто, багато рухатися, спати, не ігноруючи світловий день, бути ближче до природи. Постійно розвиватися, не закисати. Не боятися. А це потребує зусиль.
Бо проста морква з буряком -- то не стильно, а от матчі з авокадо -- інша річ. Оселедець - та ну, а дорадо -- то вже по-елітному.
Їсти двічі - тричі в день -- то зусилля.
Бо простіше жувати без кінця, індустрія спонукає купувати і їсти-їсти-їсти, всі дієтологічні асоціації світу радять перекуси, бо "мозок потребує глюкози" (а мозок вже задихається від запалення і інсулінорезистентності, від чого і гормональні порушення і всі інші).
Пострибати на скакалці, віджиматися, підтягуватися і просто швидко походити -- то якась же фігня. Серйозні люди ходять лише в круті спортзали і фітнес-клуби в крутих штанях і фірмових кросівках.
Спати рано? А серіали? Та й просто "облайкати" всіх треба в інстаграмі і фейсбуці. Ще й у Тік-току. 

Життя ніколи не пізно зробити здоровішим. Простішим І щасливішим.
Завтра випити воду і лише після того, як добре порухаєтесь, з'їсти простий сніданок.
У кого зайва вага, обід можна пропустити. Навіть сніданок також. Боже, скільки ж міфів догм у темі харчування!
Повечеряти.
А тим часом реалізовувати свої (а не чужі) мрії. Зусилля. Але життя варте найбільших зусиль. Не вірите? Поспілкуйтеся з тими, хто переніс інсульт чи інфаркт.

Завтра зробіть крок до того, про що давно мріяли 🙂

Оксана Скіталінська..

PS.
Дівчата і хлопці, не здаваймося 
Нехай буде з нами Сила!:)