пʼятниця, 13 липня 2018 р.

Назад Нова Європа: як її бачать українці?

Українці вважатимуть євроінтеграцію успішною, якщо бачитимуть краще обслуговування в місцевих лікарнях, оновлені дороги у своїх населених пунктах, при цьому членство в ЄС не носить принципового характеру для більшості громадян. Про це свідчать результати соціологічного опитування щодо сприйняття українцями процесу євроінтеграції, про які 10 липня розповіли Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа», Ольга Стефанішина, директорка Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа».

«Європейський вибір може здатися не ідеальним, але альтернативи ще гірші», – наголосила Альона Гетьманчук, додавши, що за результатами дослідження Євросоюз для українців, насамперед, має соціальний вимір.

«Несподівано, що українці дуже реалістичні щодо членства в ЄС, лише для 30% повне членство є ознакою зближення з Євросоюзом. Тобто суспільство не має рожевих окулярів, як часто вважають європейські урядовці», – зазначила директорка ЦНЄ.

У свою чергу, Ольга Стефанішина звернула увагу на ставлення українців до державних органів:

«Дослідження показує дуже вимогливе ставлення людей до державних інституцій. В основі кожної із проблем (соціальне забезпечення, транспортна інфраструктура, якість продукції) – спроможність інституцій і виконання Угоди про асоціацію».

«Європейська інтеграція – не про географічні кордони, а, насамперед, про якість життя», – додала директорка Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Сергій Солодкий також звернув увагу на вікові відмінності, які потрібно враховувати при аналізі отриманих даних:

«Чим молодші українці, тим вони більше підтримують повне членство в ЄС. У діапазоні 18-24 років фактично половина опитаних обрала саме цей варіант, люди ж старші 65 років удвічі рідше прагнули вступу до ЄС. Найменше молодь хотіла би відмовитися і від будь-якого зближення з ЄС».



При цьому в оцінці перешкод євроінтеграції всі вікові групи одностайні – хабарництво чиновників називали найчастіше як молодші, так і старші респонденти.

Зокрема, опитування показало, що українці повірять в успішну європейську інтеграцію, якщо побачать поліпшене обслуговування в лікарнях, дитсадках чи школах. 40% опитаних громадян обрали саме цю ознаку успішної євроінтеграції. Для більше третини (33%) українців успішна євроінтеграція вимірюватиметься поліпшенням транспортної інфраструктури – наприклад, відбудованими дорогами, безпечним і комфортним громадським транспортом. Для такої ж кількості опитаних успішна євроінтеграція має проявлятися в появі нових робочих місць, приході іноземних інвесторів.

Хабарництво місцевих чиновників українці (37%) вважають головною перешкодою успішної євроінтеграції в своїй області. Стільки ж респондентів вважає, що стоїть на заваді євроінтеграції брак коштів. Помітний зв’язок із відповідями на попереднє запитання: можна зробити висновок, що головний ворог поганих доріг чи поганих умов в медичній сфері – чиновник-хабарник, який до того ж є невігласом. Адже некомпетентність місцевих органів влади вважає перешкодою євроінтеграції майже третина опитаних (29%).

На початку року Центр «Нова Європа» оголосив ініціативу з підготовки візії Нової Європи – бачення того, як українці сприймають себе в майбутній Європі. Саме тому ми поставили запитання українцям: який ступінь зближення з Євросоюзом їх влаштував би? Варіант «повне членство» обрали лише 30% громадян. Найбільше прагнуть вступу до ЄС у західних областях України – йдеться про 54,5% громадян. У східних областях більш ніж байдужі до набуття членства у Євросоюзі (за це виступає лише 13,2% опитаних). На сході найбільше і тих, хто виступає за припинення зближення з ЄС (цього прагне кожен четвертий мешканець неокупованої частини східних областей).


Немає коментарів: