среда, 30 ноября 2016 г.

12 прихільників Марека

Журналісти з тренером та асистентами
Дюжина українських журналістів на продакшн-тренінгу в рамках проекту "Голос місцевих ЗМІ: професійні стандарти та етичні норми у висвітленні конфліктів", що фінансується ЕС, попрацювали в Полтавській області з Мареком Бекерманом з Великобританії. IRMI та партнери з фундації Томсон, Европейского центра журналістів, МЕМО98 та Асоціації "Спільний простір" спланували так тренінг, щоб інтернет-журналісти попрацювали "в полі" та аудиторії за новим для себе алгоритмом. У фокусі було життя переселенців з Донбаса на Полтавщіні.

Марек розпочав з наболілого. Журналістика, як професія, люди якої знаходять та обробляють інформацію все більше розчиняється в медіа контенте. Виробництво його в мережі зазвичай не оплачується. А як же журналісти?
Запитання які ми самі собі боїмося ставити доречно звучали з вуст журналіста-дослідника з Манчестера. Скористалися його досвідом роботи на радіо BBC, та в якості "розмінки" робили повідомлення за 30 сек. Ну а потім розібрали що можно "вичавити" з інтерв'ю. Фактор новини ще довго буде помітен професіоналам. Тому робота редактора, людини яка "править" тексти, та уважно підбирає ілюстрації не повина полишати сучасні медіа. Ті колективи, які економлять на редакторській перевірці матеріалів, свідомо замінюють їх фахівцями з "copy+past" на інфо стрічці - вороги справжньої журналістики. З цим більшість погодилось.
Потім зав'язалась дискусія про місцеві особливості журналістики. Марек зауважив що більшість українських авторів завуальовують сенси в своіх матеріалах. А ще, більше демонструють свою обізнаність, чи грамотність, ніж задовільняють потребу людей в інформаціі.
Влучно! Багато хто себе впізнав?!
Якщо будемо шукати нові можливості, звільнимся від рітуальних та процедурних форматів журналістики, то маємо шанси залишитись потрібними своєму народу - гадає британський експерт, та викладач журналістики.
Ну а потім ми поїхали "в поле". На Полтавщіні в сільській місцевості та маленьких містах опинилось багато внутрішньо переміщених осіб з Донбасу. Як живеться їм, вчорашнім мешканцям міст-агломерацій? Де працюють? Що роблять? Відповіді на ці питання шукали практикуючі Інтернет-журналісти, та робили досить оперативно матеріали.
Формат роботи з тренером в полі, та імпровізовані редакційні летючки (наради) допоміг швидко підготувати цікаві статі. А головне, що усвідомили майже всі - робота в командах репортерів більш ефективна, та продуктивна. Споживачі-читачі отримають більшу палітру новин, залишаються прихильними до таких медіа, де багато авторів. Візуалізації матеріалів, та деякі інші сучасні "фішки" репортерства тільки долучають нових споживачів. 
"Дивіться на журналістику по-людські!" - ну як з цим не погодитись. Ті хто вважає що це механічна справа, чи бухгалтерія - помиляються. 
Працюємо й надалі породжуючи хвиля за хвилює людські ємоціі. І навчаємося новому, щоб бути цікавим для споживачів інформаціі щодня.
В.Головченко з Полтави.


Комментариев нет: