среда, 5 октября 2016 г.

100 млрд. грн.. на неякісну медицину


Як утримати професіонала?

«Немає здорових людей, є недообстежені», - багато хто знає цей лікарський жарт так само, як багато хто не задоволений рівнем надання медичних послуг в Україні. А на галузь цю ми витрачаємо близько 100 млрд. грн., з яких близько 50 млрд. грн. – кошти бюджету, а все інше– це наші витрати в аптеках, без врахування так званих «подяк» лікарям. Олександр Ябченко, експерт Реанімаційного Пакету Реформ підкреслює, що переважна більшість коштів, якіспрямовуються на галузь охорони здоров’я, витрачаються суто на те, щоб ця галузь просто існувала. Зокрема, близько 80% коштів йде на заробітну платню. При цьому, хто з нас бачивлікарів, які задоволені рівнем своєї заробітньої платні? Мабуть, ніхто. Наприкінці серпняголовний лікар Миколаївської Лікарні швидкої медичної допомоги Олександр Дем’янов опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці виписку з нарахування заробітної платні лікаря-хірурга. Відповідно до неї, лікар має ставку в розмірі 2690 грн., за вислугу йому додали ще 538 грн., таким чином так званими «грязними» лікар-хірург отримував за серпень 2016 року 3228 грн. В той же час, наприклад, у червні цього року Міністр внутрішніх справ Аваков говорив
про наступні суми зарплатні дільничних поліцейських: «Ми припускаємо мінімальний рівень для універсального дільничного поліцейського – 6 тисяч гривень... коли ми говоримо про слідчих, мова йде про мінімальну зарплату в 10 тисяч гривень" (інф. 5 Канал). На одному з ефірів ток-шоу «Телевізійний прес-клуб з Глібом Головченко», який був присвячений темі професійно-технічної освіти, цьогорічний випускник одного з ПТНЗ розповів, що його заробітна платня дорівнює близько 4 тис. грн.. « Всі професії потрібні, всі професії важливі», - пам’ятаємо ми з дитинства. Однак, судячи з заробітної платні, лікарі, як в принципі і ще низка суспільно-важливих, не такі вже й важливі. Тож що ми маємо – не задоволених заробітною платнею лікарів, і ще більш не задоволених пацієнтів, які часто-густо страждають від низької кваліфікації представників медичної галузі та тотальної корупції в медицині.

 Кожного року по профільному міністру

Про реформування галузі охорони здоров’я говорять вже давно і активно. Перші надії громадян полягали на новопризначеного після Революції Гідності Міністра охорони здоров’я Олега Мусія. Він протримався недовго, всього трохи більше 7 місяців. 20 жовтня 2014 року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк з парламентської трибуни оголосив, що міністра Олега Мусія відсторонено від посади «за повний провал і корупцію в Мінздоров'я, за те, що не забезпечена закупівля медичних препаратів і лікарських засобів, за те, що ціни на ліки як зростали, так і зростають далі». На зміну Мусію прийшов Олександр Квіташвілі, грузинський реформатор, який був Міністром праці, охорони здоров'я і соціального захисту Грузії за часів Михайла Саакашвілі (січень 2008серпень 2010). В кулуарах говорять, що в нього не склалися відносини з профільним Комітетом Верховної Ради, тож глобальних реформ Квіташвілі так і не провів. З 1 серпня 2016 року Міністерство охорони здоров’я, у статусі виконуючого обов’язки, очолила Уляна Супрун, громадянка України, уродженка США.

Реформи, які сьогодні намагається впровадити Супрун, з одного боку виглядають досить привабливо, з іншого – в журналістське око одразу кидається традиційна для України відсутність промоції даних реформ. Саме на відсутності просування та пояснення громадянам в Україні провалювали не одну реформу. «Вміли готувати, не вміли подавати», - говорять про таке в народі.

Що ж саме хоче «приготувати» для українців Міністерство охорони здоров’я в межах реформ? Це групі журналістів з різних регіонів намагалися пояснити експерти Реанімаційного Пакету Реформ, заступник та радник Міністра охорони здоров’я, та іншіпредставники Міністерства під час семінару.



Нові стандарти екстреної медицини.

Частина перша, по якій не підняли паніку тільки люди зі стійкою нервовою системою або ті, хто звик вивчати сутність реформ, - зміни стандартів надання першої медичної допомоги, а саме переведення бригади швидкої у формат парамедиків, замість формату «лікар-фельдшер-водій». «Ідея – перенавчити всіх лікарів та фельдшерів в парамедиків, а водіїв – в медичнихтехніків. Водій повинен стати частиною медичної ланки швидкої», - пояснює Гліб Бітюков, радник Міністра охорони здоров’я, який у свій час також працював на швидкій. На сьогодні, за словами Гліба Бітюкова, на швидких працює близько 15 тисяч фельдшерів, 2 тисяч лікарівта 10 тисяч водіїв. Перенавчати персонал будуть на базі Центрів медицини катастроф, які є в усіх обласних центрах України. Для всіх парамедиків будуть встановлені єдині стандартинадання швидкої допомоги, що з одного боку полегшить прийняття рішень під час наданнядопомоги, з іншої – повинно бути зрозумілим для всіх лікарів, які будуть в подальшомудопомагати пацієнту. Крім того, парамедиків почнуть готувати і медичні вищі. Наданнюпервинної медичної допомоги будуть вчити і представників поліції та ДСНС. Завдання цихкатегорій – стабілізація стану постраждалого до приїзду професійних медиків. На сьогодні, за словами Бітюкова, поліція має 10 годин навчання по наданню медичної допомоги, ДСНС зі 120 годин затверджених програмою в реальності має теж близько 10 годин. Відповідно до нових стандартів поліціянти та ДСНС будуть навчатися протягом 32 годин, з яких третиначасу – теоритичні заняття, а 2/3 – практичні. Ще однією зміною у наданні невідкладноїмедичної допомоги стане ліквідація так званого принципу адміністративної одиниці, тобто, до постраждалого буде їхати та швидка, яка знаходиться ближче, а не та, яка закріплена за цією адміністративною територіальною одиницею. Безумовний зиск з цього повинніотримати жителі районів, які знаходяться на межі кордонів областей або районів області. Таким чином з одного боку пацієнт отримає допомогу швидше, і іншого – це може бути також і економією пального. Ще з того, що повинно стати перевагою для пацієнтів, - обов’язкове ліцензування парамедиків. Свою кваліфікацію парамедики повинні будуть підтверджувати кожні два роки. Що стосується оформлення пацієнта безпосередньо до стаціонару лікарень швидкої медичної допомоги, реформою передбачається створення так званих «emergency department», тобто відділень, в яких будуть приймати постраждалих і за яким будуть закріплені лікарі різних спеціалізацій. На думку реформаторів, це повинно пришвидшити надання невідкладної допомоги постраждалим. Крім того, відповідно до реформи, перша медична допомога буде фінансувати за рахунок держави.



Лікар за контрактом

Частина друга, яку українці обговорюють вже протягом кількох років, - це сімейні лікарі. Якщо зараз кожен громадянин може звертатися до сімейного лікарі за принципом «адреси проживання», то в майбутньому громадяни зможуть обирати свого лікаря самостійно. Нова реформа має на меті впровадження державного медичного страхування. Тобто кожен громадянин України матиме страховку і зможе на власний розсуд обирати собі лікаря, чи то сімейного, чи то терапевта, чи то педіатра для дитини. Чим більше клієнтів матиме лікар, тим більша заробітна платня в нього буде. Адже держава платитиме йому за кожного пацієнта окремо відповідно до того, які послуги та в якій кількості лікар надав громадянину. Таким чином виникне конкуренція серед лікарів, адже закономірно, що професійний, якісний лікар, матиме більшу клієнтську базу. На сьогодні конкуренція між лікарями існує на рівні «вдячностей» пацієнтів. В рамках реформи передбачено, що держава декларує гарантований пакет медичних послуг і закуповує ці послуги у надавачів, яких обирає громадянин. За словами Олександра Ябченка, експерта РПР, нинішнього бюджету системи охорони здоров’я в розмірі 50 млрд. грн.. повинно вистачити на медичне забезпечення громадян. Що ж маємо сьогодні за 50 млрд. грн., окрім суто існування системи? Як зазначає пан Ябченко, взамін грошей система дає державі статистику. Згідно статистики у нас 100% виконання ліжкоднів. Адже, фактично, держава вимагає виконання ліжкоднів відповідно до затвердженого плану. «Кожен лікар стаціонару дописує статистику ліжкоднів, кожен лікар поліклініки – статистику консультацій», - говорить Олександр Ябченко. Тож, що повинен отримати громадянин від цієї частини реформи? По-перше, - персонального лікаря, якого громадянин може обирати самостійно (сімейного, терапевта та за необхідності – педіатра для дитини) і отримувати лікування за рахунок держави без додаткових «подяк». По-друге, - безкоштовні ліки при первинному лікуванні. Чому це важливо? Тому, що лише 30% ліків, які ми приймаємо, дійсно нам потрібні. По-третє, - кожен з лікарів, до якого потрапить громадянин, повинен заповнювати протокол та маршрутизацію пацієнта, - це дасть нам, громадянам, можливість уникнути не потрібних аналізів, консультацій лікарів, або не потрібних ліків. По-четверте, якщо наш лікар спрямує нас до вузького спеціаліста – ми можемо самі обирати лікаря цієї спеціалізації, наш терапевт (сімейний лікар, педіатр) лише може рекомендувати конкретного лікаря. Крім того, реформа передбачає серйозну увагу приділяти профілактиці хвороб, ранній діагностиці та лікуванню масових хвороб – все це прерогатива так званої «первинки».

Що отримають медики? По-перше, - можливість нормально заробляти. По-друге, лікарні нарешті отримають автономію та зможуть самостійно розпоряджатися бюджетом.

Вікторія Веселовська.


Комментариев нет:


Отправить комментарий