суббота, 6 апреля 2013 г.

«Ми повинні пишатися тими людьми, які вміють користуватися інформацією…»

Міжнародний конкурс шкільних медіа – найвизначніша подія шкільного друку в Україні. Щороку
у заході беруть участь тисячі юнкорів зі всіх куточків України. Участь школярів з 10 країн світу дала можливість організаторам конкурсу розширювати та змінювати горизонти. Підбиття підсумків XVI Міжнародного конкурсу шкільних медіа традиційно відбудеться навесні в місті Миколаєві – столиці юнкорівського руху країни. 25-27 квітня 2013 року в Україні визначать найкращих юних кореспондентів. 3217 робіт з 820 навчальних закладів змагаються за першість. Про міжнародну складову конкурсу шкільних медіа розповів президент конкурсу шкільних медіа, секретар НСЖУ Гліб Головченко.

-Історія шкільної преси сягає понад двісті років. Це явище є загальносвітовим. Понад сто років тому це була нормальна практика для будь-якої європейської школи і навіть для шкіл Російської Імперії, але потім був етап на нашій території, що шкільна преса змінилася, вона стала частиною іделогічної роботи комуністичної партії Радянського Союзу, і це вже були засоби агітації та пропаганди. Після 1991 року ми могли втратити взагалі шкільну пресу, як таку, якщо б 16 років тому не з’явилося явище – Національний конкурс шкільних газет, зараз вже Міжнародний конкурс шкільних медіа. Я хотів би згадати і про Ігоря Федоровича Лубченка – голову НСЖУ з 1998 року, і Володимира Дмитровича Чайку – міського голову міста Миколаєва з 2000-го. Так
сталося, що протягом цього року між конкурсами вони пішли з життя, обидва, ті люди, які завдяки своїй небайдужості підтримували юнкорівський рух, і сьогодні він вже є таким потужним. Але історія шкільної преси насправді народжувалась в кожній окремій школі: створюючи власноруч в своїй школі або стіннівку напочатку, або потім друковані засоби масової інформації, або потім вже новітні електронні і інтернет-видання, радіорепртажі, телесюжети. Дійсно, наразі це вже конкурс шкільних медіа, в багатьох школах існують медіа-центри, які кожного дня, кожної години, кожної хвилини, дають можливість дітям працювати з інформацією. Сьогодні головна мета існування шкільних медіа – вчити дітей жити в медіа просторі. Це завдання, яке не вирішувалося до того, тому що не було таких викликів. Сьогодні обсяги інформації величезні, як їх сприймати, як їх структурувати, як читати газету, як дивитися телебачення, як слухати радіо – це все те, що відпрацьовується, в тому числі й імунітетом. Цей імунітет відпрацьовується і в шкільних медіа. Маю надію, що історія шкільних медіа дуже славетна, це історія успіху. НСЖУ має можливість пишатися українськими юнкорами, вони започаткували такий міцний юнкорівський рух, який притягує до себе ще й інші країни.

- Можливо сьогодні легко говорити про Міжнародний конкурс шкільних медіа, коли він набув такого статусу. Конкурс сьогодні завоював прихильність не тільки дітей, а й дорослих, з гучними іменами, вагомими посадами, але все-таки, з чого все починалося, який шлях довелося пройти Міжнародному конкурсу шкільних медіа від конкурсу на кращу стіннівку до …?

- Ніколи не було конкурсу на кращу стіннівку, це був з самого початку конкурс шкільних газет. Дійсно, у першому конкурсі було 20 стіннівок, але всього газет було 50, і довгий час дорослі вважали, що конкурс тільки стіннівок. Стіннівки ви просто можете побачити, тому що вони більші, яскравіші, кольоровіші. Тому ми їх залишаємо, хоча сьогодні переважна більшість шкільних газет – друковані. У 16-му конкурсі ми вже маємо ось такий кількісно-якісний показник: друкованих шкільних газет – 2531, а стіннівок – 231, електронне видання – 91, фото – 145 і телерепортажів – 169. Сміливо можна сказати, що сьогодні ми – країна розвинених друкованих шкільних медіа, електронних, що розвиваються та стіннівок, що вже йдуть в історію.

Всього надіслано на участь у ХVІ Міжнародному конкурсі шкільних медіа 3217 робіт, 9 країн-учасниць, 820 навчальних закладів, - це колосальний обсяг роботи, колосальне навантаження в тому числі на наших партнерів, які забезпечують зв'язок, наприклад, Укрпошта. Ми навіть звернулися до дирекції Укрпошти з проханням підготувати спеціальний графік отримування кореспонденції, тому що шалена кількість і всього один поштар, який носить роботи кожного дня, - це було дуже важко. Я ще хотів відмітити роботу експертних груп і журі, тому що кожну роботу необхідно перечитати, переглянути, знайти відповідь, і ця відповідь, насправді, – це доля людини. Після важкої роботи експертної групи, розпочинається робота журі, визначення по номінаціях переможців – це творча складова.

Міжнародний конкурс шкільних медіа – це подія, яку разом проводять дві потужні національні установи: Національна академія педагогічних наук України і Національна спілка журналістів України. Це вже візитівка цих національних установ, візитівка країни. Це добрий приклад синергії: з одного боку НСЖУ розвиває кількість майбутніх журналістів, повагу до професії, виховує нових читачів, глядачів, слухачів засобів масової інформації, нову якість своєї інформаційної галузі; НАПНУ працює над тематикою впровадження медіаосвіти, це дуже важлива тема і є велика суперечка по шляхам, по термінам. Для міста Миколаєва – це просто подія, яка відбувається, понад 300 колишніх, нинішніх, завтрашніх журналістів збираються в Миколаєві. А потім кожен про це згадує, згадує з приємністю, тому що дійсно переважна більшість і служб, і підрозділів, і безпосередньо людей, які допомагають в проведенні конкурсу шкільних медіа, працюють для того, щоб ми були містом найкращих. І це сьогодні, в доброму розумінні цього процесу, є найкращою подією міста Миколаєва в інформаційному полі.

-Про це говорив і міський голова Миколаєва Володимир Чайка, що Миколаїв – столиця юнкорівського руху. Протягом 12 років Володимир Дмитрович підтримував конкурс, можливо, завдяки його підтримці конкурс набув статусу міжнародного?

-Дійсно, Володимир Дмитрович був одним з ініціаторів цього напряму. Але Володимир Дмитрович зі свого боку, Ігор Федорович зі свого боку, Василь Григорович зі свого – вони всі працювали разом у цій дружній команді. На зміну Ігорю Федоровичу прийшов Олег Ігорович Наливайко, який продовжив підтримку Конкурсу та всіляко сьогодні сприяє його проведенню. Сьогодні НСЖУ поглибила роботу над цим питанням. Так співпало, що конкурс з Національного став Міжнародним. І Олег Ігорович також сприяє залученню якомога більшої кількості учасників з-за кордону, допомагає у залученні партнерів Конкурсу та окремих номінацій. Ми маємо надію, що і місто Миколаїв такий шлях пройде, визначить для себе головні пріоритети. Я думаю, що буде глибоко символічно, що певні номінації цього року будуть на честь І.Ф. Лубченка й В.Д. Чайки. Ми вважаємо, що номінація, яка буде спеціальною з точки зору захисту свободи слова або за мужність тих людей, які відстоюють позицію свободи слова, могла б носити ім’я І.Ф. Лубченка. Буде глибоко символічно, що цю нагороду вручить голова комісії з журналістської етики, Володимир Павлович Мостовий, цього року нагороджений Премією імені Ігоря Лубченка, що започаткувала наша інформаційна спільнота. Це якраз є той моральний авторитет, на кого сьогодні рівняються українські журналісти.

Повертаючись до питання впровадження медіаосвіти, думаю, що насправді систему повинні пояснювати ті, хто сьогодні впроваджує медіаосвіту. Сьогодні існує концепція, яка було прийнята НАПНУ. Наразі відбувається експеримент, а конкурс шкільних медіа - це яскравий приклад впровадження. Наприклад, у 2006 році на конкурсі було 427 робіт, зараз вже 3217. Я завжди нагадую колегам, що всього в Україні 17000 загальноосвітніх навчальних закладів. Ми маємо величезну кількість учасників, але ще не в кожному навчальному закладі існує хоч якась газета: або стіннівка, або друкована, або електронна, тобто будь-яка форма дитячої творчості. Тому ми всі маємо боротися за те, щоб у кожній школі з’явилося щось, де діти зможуть себе реалізовувати не тільки в співі, не тільки в танці. Ми повинні пишатися не тими людми, які співають, танцюють або перемагають у спортивних змаганнях, це дуже важливо, але це професійно і достатньо вузько - ми повинні пишатися тими людьми, які вміють користуватися інформацією, вміють збирати інформацію, обробляти і розповсяджувати.

Та повертаючись до подій ХVІ Міжнародного конкурсу шкільних медіа, хочу навести дані щодо активності учасників з регіонів: на першому місці по кількості Запорізька область – 273 роботи, друге місце поділили Полтаська та Миколаївська, а на третьому – Дніпропетровська та Луганська області. В цілому по Криму гарний показник – 187 робіт. Традиційно, Крим активно бере участь.

- Чи відчуваєте ви, як президент конкурсу, свій вплив на розвиток шкільної преси в Україні?

- Від однієї людини нічого не залежить. Проте я переконаний, що залежить від юнкорів. Я колись був юнкором, пройшов через те, що писав до дорослої газети, але юнкорівські замітки, тепер Конкурс - це мій внесок у розвиток тієї справи, якою ми всі разом займаємося. Чи маю я вплив, як секретар НСЖУ, який переймається питаннями молоді й освіти? Сподіваюся, що трішечки маю. Та ще раз наголошую, що це залежить від кожного з нас.

Після завершення конкурсу Президент України зустрінеться з 30-ма найкращими юнкорами з числа переможців Міжнародного конкурсу шкільних медіа. Ми мали можливість зустрічатися з керівниками законодавчої гілки влади, а сьогодні цю відповідальність бере на себе Президент України. На мою думку, це дасть можливість нашим міжнародним партнерам зрозуміти, яку увагу держава приділяє розвитку демократичних медіа.

- Хотілося б також поцікавитися, яку мету переслідували організатори Міжнародного конкурсу шкільних медіа, коли виходили за рамки міста, за рамки області, а тепер уже і за рамки країни?

- Думаю, що це просто розуміння того, що це комусь цікаво і потрібно. В жодному з випадків це не було штучно. Коли народжувалось на рівні міста, просилася область. Потім почали проситися з інших областей: у вас так цікаво, можна ми до вас приїдемо? Спочатку це були області, які розташовані поряд (Херсон, Одеса, Миколаїв), – регіональний – і це була теж історична річ, а потім, коли стало зрозуміло, що це цікаво для всіх областей, НСЖУ прийняв рішення проводити для всіх областей. Минулого року я робив доповідь в ЮНЕСКО по цій темі. Маємо надію, що наступного року Міжнародний конкурс шкільних медіа вже буде проходити під патронатом і цієї організації. Ми співпрацюємо і з Міністерством закордонних справ, і з Міжнародним Чорноморським клубом, вибудовуємо систему співпраці між нашими країнами по цьому напрямку і досвід України по цьому питанню є унікальним. У червні на конгресі Міжнародної федерації журналістів ми також будемо представляти наш спільний захід. Таким чином це є теж досить унікальним моментом, це є міжнародна компонента.

Учасники з європейських країн мають можливість зрозуміти, що Україна – нормальна європейська країна, з цікавими традиціями, фантастичними людьми, фантастичними обличчями і фантастичними інтелектуально розвиненими дітьми, які створюють цікаві газети. В цьому є повага. Це є можливість зрозуміти гідність своєї професії. Дійсно, ми сьогодні маємо пишатися один одним.

Із задоволенням запрошую всіх на Міжнародний конкурс шкільних медіа. Це унікальна можливіть поспілкуватися з величезною кількістю молодих майбутніх журналістів, розширити свій світогляд, зробити свій внесок у розвиток громадянського суспільства.



Бесіду вела Христина Синичків


Комментариев нет: