«Шевченківські лауреати Миколаївщини», книга Тараса Кременя — відкрила ІІ-й Миколаївський фестиваль книги і читання «Вештанка на Бузі». Премія УРСР, започаткована 65 років тому як "паркетна" для відзначення ідеологічно свідомих творчих людей республіки, "пережила" комуністів.
— Кожен із 25 Шевченківських лауреатів нашого краю, з багатьма з яких я був особисто знайомий, заслуговує на окреме видання, — заявив автор на презентації. — Тільки уявити собі, що тут, у незламному Миколаєві, народився і здобув художню освіту академік — автор найкращого портрета Т. Шевченка,та створив єдиний у світі музей суднобудування і флоту, працювала з головним жіночим хором континенту, навчався, був першим володарем малої Шевченківської премії, будував кораблі, був майбутнім директором фільму «Тіні забутих предків», писав картини, був найвідомішим контрреформатором з числа учасників «бульдозерної виставки». Окремо тут — про мого батька, удостоєного найвищої відзнаки 1999 року за книгу віршів і симфоній «Пектораль».
Нам видається, що розділ про номінантів премії не менш цікавий. Люди, які були висунуті, але з якихось "підкилимних" дій не отримали відзнаку. І це не тільки в минулі роки.
Так цьогоріч у складі творчої команди в номінації "театральне мистецтво" був, вчергове номінований режисер Максим Голенко, який починав саме у Миколаєві, а тепер очолює найпопулярніший драмтеатр у Львові, імені Заньковецької. Його постановка "Червона рута" про долю талановитого композитора Івасюка "злетіла" з перемоги. Дивно! Бо останні 2 роки саме ця вистава зібрала найбільшу пресу та касу, успішно гастролює по всій країні, стала явищем національної культури, а голова Шевченківського комітету — театральний діяч Є.Нищук — цього "не побачив»…
Цьогоріч в національній премії було запроваджено рекордну кількість номінацій (13 загалом), серед яких — «Фотомистецтво», «Дизайн» та «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів». Будемо очікувати побачити талановитих миколаївців серед переможців й у цих номінаціях.
В.Головченко.
Немає коментарів: