Чи врятує STEM українську економіку?

З початком нового академічного року знову постає питання якості освіти. До традиційного роздуму — «наскільки якісною є освіта в Україні в сьогоднішніх умовах?» — додаються виклики, пов’язані зі старшою профільною школою та дефіцитом учителів, особливо тих, хто викладає природничо-математичні й технічні дисципліни.

Часто ці напрями об’єднують абревіатурою STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics — природничі науки, технології, інженерія та математика). Сперечатися з очевидним складно: відбудова України потребуватиме фахівців, здатних працювати з новітніми технологіями, великими даними, інженерними рішеннями та складними виробничими процесами.

Але чи готова наша система освіти забезпечити такий запит?

PISA: сигнал, який не можна ігнорувати

Результати дослідження PISA-2025 дають важливий орієнтир для відповіді. У ньому взяли участь 8 962 українських учні з 17 регіонів (через безпекову ситуацію частина територій не була охоплена).

Показники України досі залишаються нижчими за середні у країнах ОЕСР:

Природничі науки: 448 балів (−34 бали від середнього ОЕСР)

Математика: 431 бал (−32 бали)

Читання: 418 балів (−43 бали)

Водночас є й інший важливий факт: порівняно з 2022 роком середні результати українських учнів статистично значуще не змінилися. Тобто після падіння, зафіксованого між 2018 та 2022 роками, нового істотного провалу не сталося.

Це не привід для самозаспокоєння, але й не підстава говорити про катастрофічне погіршення. Це швидше сигнал: система освіти поки що не демонструє помітного відновлення попри надзвичайно складні умови.

Для STEM-напрямів стан математичної та природничої підготовки є критичним. Знижені показники означають, що розвиток STEM-компетентностей не можна зводити лише до закупівлі обладнання для лабораторій, відкриття цифрових платформ чи проведення окремих тематичних уроків. Потрібен системний підхід.

Що показує європейський досвід?

Показово, що тема підготовки кадрів і зв’язку освіти з потребами ринку була однією з центральних на Форумі професійної досконалості (Forum on Vocational Excellence), який відбувся 7–9 вересня в Граці (Австрія).

Головна тема форуму — «Дуальна освіта і навчання для збереження конкурентоздатності регіонів» (Dual Education and Training for Competitive Regions). У центрі уваги перебували співпраця закладів освіти з бізнесом і державою, дуальне навчання та розбудова регіональних екосистем навичок.

Цей досвід є принциповим і для України. Питання полягає не лише в тому, скільки молодих людей обирають технічні спеціальності, а й у тому, наскільки навчальні програми відповідають реальним потребам економіки та конкретних регіонів. Саме тут STEM має стати частиною ширшого рішення — поряд із розвитком профтехосвіти, дуальним навчанням та цифровою грамотністю.

То чи врятує STEM українську економіку?

STEM сам по собі не є «чарівною пігулкою». Навіть сильна математична підготовка не замінить якісної професійної освіти, сильного педагогічного складу, сучасної інфраструктури та партнерства з роботодавцями.

Однак без цих компетентностей Україні буде вкрай складно забезпечити фахівцями промисловість, енергетику, будівництво, IT та інженерію — сектори, від яких безпосередньо залежить відбудова країни.

PISA чітко показує, де ми перебуваємо зараз. Європейський досвід демонструє ефективні інструменти. Головне питання сьогодні: чи зможемо ми перетворити ці сигнали на реальні системні зміни в школах, університетах та у взаємодії освіти з бізнесом.