Сьогодні в нас дебютує молода авторка Балан Крістіна. Тема, яку вона висвітлює, дуже важлива. Міста стають все більш небезпечними влітку через перегрів.
«Зміна клімату – це не лише проблема майбутнього. Це впливає на нас щодня, скрізь», - Вандана Шива.
Ми звикли вважати клімат чимось сталим - фоном, на якому розгортається наше життя. Але цей фокус почав стрімко зміщуватися. Те, що раніше здавалося далекими прогнозами, мешканці Миколаєва вже відчувають на власному досвіді.
За результатами опитування мешканців Миколаєва, понад 93% респондентів помічають кліматичні зміни в місті. 3 них 65,1%
оцінюють зміни як «дуже помітні», а 27,9% як «помітні, але незначні». Очевидно, що ці зміни - не просто тимчасова аномалія. Тепер питання вже не в тому, чи змінюється клімат, а в тому, як він зміниться і чи вплине на регіон в майбутньому ? І як нам реагувати на ці нові умови?Щоб спрогнозувати кліматичні ризики для Миколаєва, варто піднятися на рівень вище - до глобальних процесів. Діана Крисінська, екологиня пропонує ділити чинники за рівнями: глобальний, континентальний, національний і регіональний. На кожному з них діє своя логіка, але першопричина - одна.
«На глобальному рівні основним чинником є парниковий ефект внаслідок викидів газів, що потрапляють в атмосферу внаслідок людської діяльності. У першу чергу - використання викопного палива: і в наземному транспорті, і в авіації. Це також робота різноманітних підприємств. І сюди можна додати те, що ми спостерігаємо останніми роками: зростання кількості пожеж, зокрема лісових», - Діана Крисінська, екологиня,кандидат технічних наук, доцент кафедри екології, ЧНУ імені Петра, членкиня робочої групи з розробки Плану адаптації до змін клімату Миколаєва.
Сам механізм досить простий: парникові гази поглинають інфрачервоне випромінювання, що йде від поверхні Землі, і знову випромінюють його, затримуючи тепло в атмосфері. Варто розуміти, що цей процес є природним і навіть необхідним для підтримки життя - без нього середня температура на планеті була б значно нижчою. Проте саме діяльність людини (спалювання вугілля, нафти, газу) призвела до критичного підвищення концентрації цих газів.
Процес парникового ефекту.
Але є чинник, який пришвидшує кліматичну кризу саме для України: повномасштабне вторгнення росії. Ведення бойових дій само по собі є потужним джерелом викидів парникових газів: вибухи, пересування техніки, знищення інфраструктури.
За розрахунками Ініціативи з обліку парникових газів у війнах (IGGAW), за чотири роки повномасштабного вторгнення воєнні дії спричинили понад 311 млн тонн CO₂ еквіваленту додаткових викидів . З них безпосередньо від бойових дій - близько 114 мільйонів тонн, понад 70 мільйонів тонн від пожеж.
Знищення промислових підприємств та руйнування екосистем токсичними речовинами ще більше пришвидшують кліматичні зміни. Очевидно, що ці зміни - не просто тимчасова аномалія. І питання постає вже не в тому, чи змінюється клімат, а в тому, наскільки критичними будуть ці наслідки для нашого регіону та як нам реагувати на нові умови.
Відповіді на ці питання шукали розробники Стратегії адаптації до зміни клімату Миколаєва. Дослідження базується на найгіршому сценарії, за якого викиди парникових газів продовжують зростати, і не вживаються заходи.
Як клімат зміниться?
СЕРЕДНЯ ТЕМПЕРАТУРА
Головним індикатором змін є середньорічна температура повітря. Згідно з даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, за останні 40 років найтеплішим став 2024 рік із середньорічною температурою +13,8°C. У 2025 році ця тенденція до потепління загалом збереглася, з температурою від 11,1 до 12,8°C, що вже на 1,0-1,8°C вище кліматичної норми.
Такі зміни свідчать про те, що кожен наступний рік буде теплішим за найтепліші роки в історії спостережень. Наприкінці століття вся територія області опиниться в зоні екстремального потепління. Середньорічна температура повітря зросте на 5 градусів порівняно з кінцем минулого століття.
Середньорічні показники дають лише узагальнену картину, оскільки згладжують сезонні температурні коливання. Для кращого розуміння змін варто дізнатись про «типову» погоду в центральні місяці кожного сезону.
Січень (+4,6 градуси): Найбільш разючі зміни відбудуться саме взимку. Зими стануть коротшими, а сніг - рідкістю. Хоча й в середньому потеплішає, ризик раптових екстремальних морозів у найближчі десятиліття зберігатиметься.
Квітень (+3,6...3,8 градуси): Весна стане дуже ранньою та стрімкою. Повітря прогріватиметься набагато швидше, ніж ми звикли, що призведе до дуже раннього пробудження природи.
Липень (+5,0...5,4 градуси): Це місяць найбільшої спеки. Навіть середні показники липня підскочать більше ніж на 5 градусів. Це означає, що нинішні «рекордні» дні стануть звичайною повсякденністю для мешканців Миколаєва в майбутньому.
Жовтень (+3,8...3,9 градуси): Теплий жовтень подарує довший період помірних температур, але водночас змінить природні ритми: дерева пізніше скидатимуть листя, а міграційні цикли птахів та комах порушаться.
ОПАДИ
Зміни в кількості опадів також суттєво впливатимуть на клімат. Однак ситуація з дощами парадоксальна: в умовах загального потепління деякі місяці бачать збільшення опадів.
«Значно змінюється характер опадів. Ми спостерігаємо ситуації, коли протягом кількох місяців - улітку та восени - триває посуха, а згодом за короткий період може випасти майже річна норма опадів. Це один із ключових проявів кліматичних змін, який суттєво впливає на природні процеси», - Інна Тимченко, екологиня, експертка Національного екологічного центру України.
Крім того екологиня зазначає, що змінюється сезонність опадів: «як у минулому, так і в цьому році ми спостерігали різкі похолодання у квітні: торік це був сніг, цьогоріч - град. Такі температурні коливання негативно впливають на природні ресурси та екосистеми».
За прогнозами ці зміни дедалі зростатипуть:
Січень: На кінець століття у січні опадів побільшає на 20%, але через тепло це буде переважно дощ, який просто стікає в лимани.
Квітень: Кількість опадів дещо зросте, проте через швидке потепління ця вода миттєво випаровуватиметься.
Липень: У розпал літа дощів стане на 10–20% менше. Саме тоді, коли волога найпотрібніша. Лише крайній південь побачить незначне збільшення липневих опадів (до 5,8%).
Жовтень отримає на 2,5-18,4% більше вологи, особливо на півдні та південному сході області. Для центру ж варто очікувати зменшення до 5% опадів.
В той же счас відбуватимуться зміни в кількості опадів у вигляди снігу . До кінця 2100 кількість снігу зменшиться до 100 мм на рік. Це на 70 відсотків менше порівняно з періодом 1991-2010.
До кінця століття частка днів з сніговим покривом може зменшитися на 30%, а на півночі на 80%.
ЕКСТРЕМАЛЬНА СПЕКА
Один із найбільших викликів для Миколаївської області – це збільшення кількості днів з екстремальною спекою (31°-34°С). За прогнозами, у літні місяці кількість таких днів значно зросте. Така температура з'являлася до 17 днів. До середини століття їх кількість зросте до 26 днів на рік. Але до кінця століття вся область опиниться під дуже високим впливом: кількість днів з екстремальною спекою зросте до 33-54 днів на рік – майже вдвічі більше, ніж зараз.
ТРОПІЧНІ НОЧІ
Ще одне випробування приходитиме після заходу сонця. Пам’ятаєте ті ночі, коли навіть з відкритим вікном неможливо заснути, бо «парко»? Вчені називають це «тропічними ночами» (коли температура не падає нижче +20°C). Останні три роки їх кількість зростає. До кінця сторіччя на півдні області їхня кількість сягне 63 на рік. У таких умовах ні людський організм, ні міська інфраструктура не мають можливості для термічного відновлення.
ПОСУХА ТА ПОЖЕЖІ
Зменшення кількості опадів в літні місяці і збільшення температури підвищить ймовірність посух. Максимальна тривалість безперервної посухи зросте до 51-68 днів.
Через ту ж комбінацію високої температури та сухості повітря кількість днів із критичним ризиком пожеж суттєво зросте. Наприкінці століття в області можна очікувати на 30 днів більше пожежонебезпечної погоди на рік. У такому випадку, протягом усього літа та частини осені будь-яка іскра в степу чи лісосмузі може миттєво перетворитися на масштабну стихію.
На що влинуть зміни?
Зміни в кліматі не лише змінюють загальні температурні показники, а й мають серйозні наслідки для різних сфер життя. Зростання температури, збільшення кількості днів з екстремальною спекою, а також зміни в режимі опадів можуть значно вплинути на сільське господарство, водні ресурси, здоровя. Від цих змін залежатимуть не лише умови для життя людей, але й майбутнє природних ресурсів та можливі адаптації до нових кліматичних умов. Тому варто зважати на ризики з якими зіткнуься основні сектори регіону. Згідно зі Стратегією адаптації Миколаївської області , кожен напрямок має свої наслідки.
ВОДНІ РЕСУРСИ
Миколаївська область ніколи не була водно багатим регіоном. За показником забезпеченості місцевими водними ресурсами область має лише близько 0,45 тис. м³ на рік на одну людину.
Для порівняння, середній показник по Україні, який і без того вважається низьким, становить приблизно 1 тис. м³ на особу, тоді як у країнах Європи цей рівень у середньому утричі вищий.
Така різниця свідчить про хронічний дефіцит водних ресурсів у регіоні, який у поєднанні з кліматичними змінами лише посилюється.
Один із ключових факторів цього процесу - поступова втрата природного снігового живлення, яке десятиліттями підтримувало водний баланс регіону.
«Якщо сімдесят-вісімдесят років тому гарні сніги були нормою, то тепер це рідкість. А сніг - це поступове джерело живлення і ґрунтових вод, і підземних вод, і річок, і великих, і малих», - Діана Крисінська, екологиня,кандидат технічних наук, доцент кафедри екології, ЧНУ імені Петра, членкиня робочої групи з розробки Плану адаптації до змін клімату Миколаєва.
Без стабільного снігового покриву система природного поповнення водних ресурсів поступово дає збій. Додатково ситуацію ускладнюють опади - у результаті рівень води водойм падає, тоді як потреба лише зростає.
Водночас проблема не обмежується лише кліматичними чинниками. Вона посилюється антропогенним тиском:
«Підвищуються темпи експлуатації водних ресурсів: якщо йде підвищення температури, а ми живемо на родючих ґрунтах, нам треба більше зрошення. Але річка не заживлюється, не має відповідної кількості ні від снігів, ні дощів, щоб це було системно з року в рік. Створюються нові водосховища, що теж впливає на процеси. При збільшенні існуючих водосховищ буде зменшений стік нижче греблі водосховища. Це впливатиме на не тільки на водність річки, а й на тих живих істот, які в ній живуть. У нас, здається, на жаль, досі досить спрощений, “ресурсний” погляд на природу», - екологиня Діана Крисінська.
Південний Буг. Фото - С.Лиманов.
Наукові прогнози для Південного Бугу - головної річки регіону - невтішні: до кінця сторіччя за жорстким кліматичним сценарієм середній річний стік(загальна кількість води, яка протікає по руслу річки за цілий рік) може зменшитися на 20-30%, а в окремі сезони - до 45%. Вже з 2040-х років у посушливі роки в Миколаївській, Херсонській та Одеській областях не виключається майже повне припинення місцевого поверхневого стоку.
На цьому тлі загострюється ще одна проблема - мінералізація, спричинена інтенсивним випаровуванням та підпором прісної води морською.
Зі зростанням засолення змінюється видовий склад іхтіофауни, скорочується кількість прісноводних видів, зокрема - риб.
«Риба дуже чутлива до солоності і до якості води. Чим більше буде збільшуватися солоність - тим більше буде зменшуватися склад рибного господарства. Риба страждає першою», - екологиня Інна Тимченко.
Паралельно на водні екосистеми впливає ще один процес - евтрофікація або «цвітіння» водойм.
«Ми вже кілька років спостерігаємо, що починається раніший період евтрофікації водойм. Евтрофікація водойм - це процес, який називають «цвітіння водойм. З'являються синьо-зелені водорості, вони активно розвиваються у верхніх шарах водойм», - екологиня Діана Крисінська.
Синьо-зелені водорості не лише погіршують стан води, а й виробляють токсини, небезпечні для живих організмів. Вони знижують рівень кисню у воді, що призводить до заморів риби - явища, яке останніми роками стає дедалі частішим.
Ми бачимо, що водний сектор Миколаївщини вже давно перебуває в зоні найвищого ризику. Найбільш вразливими до дефіциту води тут виявляються енергетика, металургія та водний транспорт . Дефіцит води не лише ускладнює роботу підприємств, а й створює ризик обмеження водопостачання для населення, оскільки промисловість та комунальне господарство змагаються за один і той самий виснажений ресурс.
ЗДОРОВ’Я
Найбільш помітно зміна клімату впливає на стан здоров'я населення, і одним із найнебезпечніших проявів цього впливу стає зростання кількості днів з екстремально високими температурами.
Мешканці Миколаєва відчувають це на собі, опитування мешканців міста зафіксувало: 60,5% респондентів страждають від сильного головного болю або мігрені в спекотні дні, 53,5% - від стрибків артеріального тиску, 44,2% - від порушень сну через задуху і нічну спеку. Зниження працезлатності вілзначили 41,9%, загострення алергічних реакцій 39,5%, постійну втому 32,6%.
Одним із найнебезпечніших проявів цього впливу стає зростання кількості днів з екстремально високими температурами.
Тривалі періоди спеки створюють підвищене навантаження на організм: порушується терморегуляція, виникає зневоднення, змінюється електролітний баланс. Це підвищує ризик теплових ударів, серцево-судинних ускладнень, зокрема інфарктів та інсультів.
Це підтверджує і практика лікарів. Ганна Ісаїна, сімейна лікарка з Миколаєва, каже, що в спекотні місяці пацієнти з хронічними захворюваннями звертаються по допомогу значно частіше:
«Коли починається спека, то пацієнти, які мають хронічні захворювання (це серцево-судинні захворювання, цукровий діабет), - в них є погіршення самопочуття. Зазвичай - зниження тиску артеріального. І ті ліки, які вони постійно приймають на постійній основі, викликають в них трошки більше зниження тиску, ніж має бути. Наприклад, адекватна доза, яка в звичайні дні - то саме в дні спеки вона викликає пониження, може бути гіпотонія, і може бути тоді погіршення самопочуття в такого пацієнта», - Ганна Ісаіна, сімейний лікар ЦПМСД 3.
Лікарка також зазначає, що у хворих порушується водний баланс:
«Вони втрачають рідину, і організм від цього страждає. Пацієнти приходять зі скаргами на серцебиття, знижений тиск, зневоднення, спрагу. Це триває приблизно з червня і десь до середини серпня»
Особливо критичною є ситуація, коли спека не спадає навіть уночі: так звані «тропічні ночі», під час яких температура не опускається нижче +20 °C. У таких умовах організм не відновлюється, що призводить до накопичення фізіологічного стресу.
Окремим фактором, який посилює вплив спеки, є ефект теплових островів. Йдеться про специфічний мікроклімат урбанізованих територій, де штучні поверхні (асфальт, бетон, покрівлі) активно поглинають сонячну енергію і утримують її, зменшуючи природне охолодження.
Водночас дефіцит зелених насаджень і слабка циркуляція повітря у щільній забудові не дають цьому теплу розсіюватися. У результаті температура в містах стабільно вища, ніж у природних зонах, а вплив спеки стає більш тривалим і інтенсивним.
Значний ризик становлять і різкі перепади температур. Вони ускладнюють адаптацію організму до погодних умов і можуть провокувати загострення хронічних захворювань - насамперед серцево-судинних і респіраторних. Такі коливання особливо небезпечні у міжсезоння, коли температурні контрасти стають різкішими.
Під впливом потепління змінюється і біологічне середовище. Розширюються ареали поширення комах і гризунів - переносників інфекційних захворювань. У південних регіонах України зростає тривалість активності комарів, зокрема роду Anopheles, що підвищує потенційний ризик локального поширення малярії.
Кожного року виникає ризик кишкових інфекцій.
«Дуже багато пацієнтів звертаються з тишковими інфекціями різної типології, проявляється це рвотою, блювотою, нудотою, діарея і також веде до зневоднення. Також в жаркі місяці наша Миколаївська область, вона неблагополучна по холері може виявлятися вібріон холерний в річці. Люди з річки використовують воду для побутових потреб, тому можуть заражатися», - Ганна Ісаіна, сімейний лікар ЦПМСД 3.
У містах до цього додається ще погіршення якості повітря. Високі температури сприяють утворенню приземного озону та накопиченню забруднювачів, що впливає на дихальну систему. Крім того, подовжується сезон цвітіння рослин, зростає концентрація пилку, що посилює перебіг алергічних захворювань і бронхіальної астми. Ці процеси взаємопов’язані: спека, забруднення повітря та алергени діють комплексно, посилюючи негативний ефект.
Існують декілька вразливих груп до змін клімату
Найбільш вразливі до кліматичних змін групи
«Діти до 5 років важко переносять, бо вони можуть перегрітися або перехолодитися дуже швидко, бо там терморегуляція недосконала. А літні люди - тому що в них зазвичай є багато декілька хронічних хвороб одночасно.Також вразливі - це вагітні жінки, бо також і там іде порушення терморегуляції в них, і також метаболізм інший, гормональні впливи. Тому вагітні жінки - вони дуже вразливі і до спеки, і до перепадів температури, таких як у нас взимку: там мінус 10, на наступний день плюс 5. Тут здорова людина вже починає себе погано почувати, а такі люди, які вразливі, то вони ще гірше почуваються», - Ганна Ісаіна, сімейний лікар ЦПМСД 3
Кліматичні зміни мають і менш очевидний, але не менш важливий вплив - на ментальне здоров’я. Тривала спека, порушення сну через «тропічні ночі», а також постійне відчуття екологічної нестабільності спричиняют ь підвищення рівня тривожності, дратівливості та емоційного виснаження.
Таким чином, кліматичні зміни формують комплексний вплив на здоров’я. Збільшення частоти екстремальних температур і тривалості теплових хвиль означає, що ці ризики з часом лише посилюватимуться, вимагаючи адаптації як на рівні системи охорони здоров’я, так і в повсякденному житті населення.
Немає коментарів: