Поки ворожа пропаганда "зосередилась" на висвітлені деяких перебігів мобілізації, вітчизняні медіа втратили активність. Це від втоми, великої кількості мобілізацій тих самих репортерів-чоловіків до сил оборони, ну й підвищеної небезпеки у прифронтовій зоні. Дрони! Саме це спричиняє зараз тактичні зміни в ході боєзіткнень. А в медіапросторі, на жаль небагато змін відбулось, хоча б через цей вид озброєння. Хоча навіть псевдоліберали "перебігли" в стан імперців й Льоха-розвідник "заблукав".
Сьогодні вже повідомили що дорога з Миколаєва до Херсону вкрай небезпечна, хоча про це ще понад місяць сигналізували місцеві журналісти. Але допоки авто з прокурором не було атаковано з повітря FPV-дроном ніхто не "барився". У степу взагалі від атаки з повітря важко сховатись...як й на березі лиману. Той же Очаків, як й Куцуруб щодня під атаками цієї зброї. Місцеві медіа - не мовчать, інформують. Але де дії, а точніше - протидії сил оборони? Невже це неважливо? Тримати тили в безпеці? Це як яйця, що не мають коштувати 17 гривень за штуку.
Але в медіасфері захопились "пуки" рудого Донні висвітлювати та коментувати. Навіщо? Кажуть це дає "перегляди". Бздури дійсно, але скажіть це сучасним редакторам, продюсерам.
Ми дуже довго тримали планку критичного мислення у вітчизняних медіа, але протягом останнього пів року, коли американська адміністрація почала "тягнути" час на користь упиря з кремля, втратили пильність. Точніше - фокус!
Що для українців тепер найцінніше?
Зберігати можливість не тільки спротив чинити, а домогтись перелому у війні на виснаження. А цього, без наступальної агресивної інформаційної роботи - ніяк. Але хто має на тому невідомому (на щастя) фронті координувати дії. Класично: політика інформаційна. Але позаяк її немає в державі, знову таки ж в класичному вигляді від якоїсь інституції, то розосереджене громадянське суспільство та думка робить чергову спробу змінити наративи комунікації з суспільством. Перш за все варто від розмови "з підлітками" перейти до серйозного діалогу з народом. Важко всім, але коли більшість інформаційного "війська" після "зачинення" програм USAID залишилась без фінансування, це діяти майже як на фронті без патронів. І що, хтось у владних "чертогах" запропонував допомогу, рішення хоча б через податкові канікули для медіа?
Не чув! А ви?
Про єдиний телемарафон не буду згадувати...його майже ніхто не дивиться.
А те, що тепер ще менше кореспондентів доїде до війська точно не допоможе нашій перемозі.
Канали у ворожих месенджерах та блоги - вкрай "однобокі" помічники, але це ще не усвідомили ефективні менеджери у державі.
Залишається надія на питливість "старої гвардії" - громадських активістів та класичних журналістів, яки знаходять та "витягають" на світ поодинокі приклади адаптивності, рішень, що народжує наш мудрий нарід. Ну й поширюють звісно після перевірки та аналітичної обробки.
Хто б ще розповів колегам-журналістам як відпочивати, бо не забувають ще й на городах (дачах) поратись над куцим врожаєм...бо попереду зима. І знову менеджери місцевого самоврядування, що не забувають відрядження, премії й оздоровчі виписувати собі не "запитають" когенераційні машини чи котельні залишать без палива...
Де там наші позаторішні мапи "Пунктів незламності"? "Хмари" їх тримають надійно.
В.Головченко.
Немає коментарів: