Я вже десять днів у Херсоні і ніяк не можу звикнути до цієї нової реальності. Життя при відсутності життя. Люди тижнями сидять вдома. На каву треба ходити у касці і бронежилеті.
Як виповзаєш з дому у магазин, йдеш тулячись до стіночки, бо вгорі щось сильно бахкає, то обов'язково зустрінеш своїх, з того прекрасного життя, яке розлетілось на тисячі скалок, і ніколи, ніколи! не повернеться. Люди! Тільки вони у херсонському сюрреалістичному бутті є екзистенцією, тобто доказом існування елементів реальності у змученому війною місті.
А... нє... Ще документи, які створюють у своєму бункері херсонські мерські чиновники. Знаю точно що у них є каски і бронежилети, з бункера вони виповзають, ну хоч щоб до свого авта добігти. І при цьому ж бачать картинку? Повинні бачити, що у місті зараз коїться.
Тоді чого на світ божий з'явилось оце "Дерево цілей" (аж сльоза навернулась під час читання) - ідеальний канцелярит часів тухлого передвоєнного часу.
Херсонцям пропонується взяти участь у цій х...ні. Посилання на неї даю. Є незмінне у світі - віковічне "сприяння створенню продуктивного..." чогось від херсонських чиновників, які пропонують херсонцям оце щось креативно підтримати і заповнити картки ідеї проекту!!! Такий собі популістський інтерактивчик для плебсу.
 |
| Вчорашнє фото від поліції Херсону |
К.Калеберда.
Немає коментарів: