середа, 27 червня 2018 р.

ПОЛІЦІЇ СЛІД ПЕРЕЙТИ ВІД ТОЧКОВИХ ЗМІН ДО ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ


27 червня Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів презентувала аналітичний звіт «Права людини і поліція – 2017» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції, який містить загальний виклад системних проблем та можливі шляхи їх подолання.

Це вже дев’ятий випуск огляду Асоціації, який розпочато ще 2008 року розформованим Управлінням забезпечення прав людини в Міністерстві внутрішніх справ. Цього року головний акцент видання було зроблено на аналізі дотримання поліцією прав людини, пов’язаних із тими блоками діяльності поліції, які наразі перебувають в фокусі уваги громадськості — кримінальному, громадської безпеки, інформаційному.



Експерти наголосили на необхідності послідовних, а не точкових змін в системі. «Перші кроки у реформуванні кримінального блоку роботи Нацполіції почались лише на третьому році реформ. Наразі існує пілотний проект із запровадження посаддетективів. На практиці ж цей експеримент значно звужений, адже просто збільшує штат слідчих. Оперативні працівники із юридичною освітою перейшли на такі посади, однак продовжують спеціалізуватись як детективи-оперативники. Це має бути виправлено. У законодавство необхідно внести відповідні зміни», — зазначив юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.



Ще один важливий момент, за словами Є.Крапивіна, — це розрізнення порядку розслідування злочинів в залежності від їхньої тяжкості, тобто запровадження т.зв. кримінальних проступків. Такі норми передбачає законопроект №7279, який наразі готується до другого читання у парламенті. Проступки дозволять розвантажити слідство і знайти час для злочинів, які раніше не розслідувались, що підривало довіру до поліції. Це, в першу чергу, дрібні майнові злочини, тобто крадіжки телефонів, велосипедів, речей з машин тощо. «Як кримінальні проступки, так і посади детективів, є нерозривними етапами у реформі поліції. Адже без першого детективи будуть мати по 300-400 проваджень на особу, а без другого не відбудеться зрушень у якості роботи слідчого», —прокоментував експерт.
Не залишилося поза увагою і питання персональної ідентифікації правоохоронців відповідно до норм закону «Про Національну поліцію». Фактично сьогодні неможливо ідентифікувати поліцейських та нацгвардійців на мирних зібраннях, особливо у випадку їхніх незаконних дій. Експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв наголошує: «У першу чергу, поліція має бути забезпечена детальним, зрозумілим законодавством, бо без нього поліцейські часто керуються власною правосвідомістю, яка іноді розходиться з правами людини. По-друге, має забезпечуватися ефективний механізм внутрішніх дисциплінарних розслідувань, що дозволить не тільки притягати винних до відповідальності, але й захистить рядових поліцейських від свавілля начальників. По-третє, необхідно прибрати з охорони громадського порядку на вулицях українських міст нацгвардійців, які мають виконувати функції військового формування, а не підміняти собою поліцію».


Важливим у питанні реформування української поліції є і дотримання інформаційних прав. Тут йдеться як про доступ до інформації, так і захист персональних даних, тобто саме сфера відкритості і прозорості, яку декларує керівництво цього органу. «Ми бачимо, що поліція безпідставно обмежує доступ до інформації про свою діяльність, а також відсутні належні гарантії захисту персональних даних. Норми закону по збору поліцією біометричних даних та ДНК стали предметом конституційного подання Уповноваженого ВРУ з прав людини, яке перебуває на розгляді Конституційного Суду. Також з огляду на нинішню ситуацію в Секретаріаті омбудсмана вкотре постає питання про необхідність запровадження нового незалежного державного органу — інформаційного комісара, який забезпечуватиме контроль за додержанням інформаційних прав», — роз’яснила Ірина Кушнір,співзасновник громадської організації Український інститут з прав людини, представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань доступу до інформації у 2013-2018 рр.

ЗАВАНТАЖИТИ У ФОРМАТІ PDF повний звіт, а також cтислий виклад до нього.

Захід відбувся за фінансової підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.


Немає коментарів: