среда, 31 августа 2016 г.

Змінився світ



«Змінився світ»


Змінився світ. Міняються турботи,

І люди стали все ж якісь…нові?

Змінився час. Пріоритет – банкноти.

Сучасний лад в безодню нас завів.



Кохання і турбота вже не в моді,

І друзі, і любов – усе на раз.

Не за добро, а за гріхи всі горді,

Тому й в душі не все у нас гаразд.



Пробачити, забути – неможливо,

Бо з’їла гордість все людське й живе.

Знецінилося те, що так важливо,

За течією кожен вже пливе.



Змінився світ. На краще? Це навряд чи.

Змінились всі. Позбавились мети.

Тут майже кожний підлий, ще й добряче,

І дуже добре, якщо це не ти.

Наше електронне видання ще не приділяло уваги поетичній творчості. Ми розповідали ПРО поетів, та поеток. Цього разу вирішили оприлюднити деякі вірщі, які сам відібрав автор. Знайомтесь!

Сергій Завалко, 24 роки, м. Черкаси. Журналіст-фрілансер. Дуже люблю літературу і поезію. Пишу вірші з 16-ти років. Маю відзнаки за поетичні конкурси, веду поетичний блог на нікопольському порталі, по можливості друкуюсь у регіональних і всеукраїнських газетах, в журналах і поетичних збірках. 

«Давай перейдемо на «ти»»



Давай перейдемо на «ти»?

Давно ми вже більше, ніж друзі,

А я б не хотів у напрузі

Чекати прихід самоти.



Давай перейдемо на «ти»?

На Ви – уже якось незвично,

Та й нам залишився, фактично

Лише один крок до мети.




Давай перейдемо на «ти»?

Заскочимо разом на потяг,

Забувши всі речі і одяг.

Збудуємо нові мости.




Давай перейдемо на «ти»?

Без всяких «мабуть», чи «можливо»,

Єдине, що зараз важливо –

Від цілого світу втекти.


Давай перейдемо на «ти»…




«Зіграй»




Зіграй мені мелодію дощу,


Бо в ній є особливо сильні чари.


За всі гріхи себе я не прощу,


Нехай за мене все це зроблять хмари.




Зіграй мені мелодію сердець,


Що стукають в однаковому ритмі.


Можливо, не поет я, не митець,


Але завжди ховаю щось у рими.


Зіграй мені мелодію душі,


Таку тендітну, ніжну, милозвучну.


Для музики не знайдеться межі,


Тому зіграй, і, якщо можна, гучно.



Для кожного улюблений мотив


Звучить тоді, коли найбільше треба.


Зіграй мені. Зіграй мені. Бо ти


Завжди підносиш музику до неба.



«Щасливі»




Щасливі ті, хто мають що сказати,

Коли здається, що весь світ затих.

Щасливі ті, хто пам’ятають дати,

Які колись сказали все за них.




Щасливі ті, хто засинають разом,

І пошепки бажають добрих снів,

А зранку прокидаються відразу

Від самих теплих, самих щирих слів.




Щасливі ті, для кого перешкоди –

Це досвід пережитих вже років.

Щасливі ті, кому зовсім не шкода,

Що підлітковий пил перегорів.




Щасливі ті, хто можуть нерозлучно

Пройти вогонь і воду, й навпаки.

Щасливі ті, хто можуть дуже гучно

Сміятися, не дивлячись в роки.


Комментариев нет: