воскресенье, 24 июля 2016 г.

«Журналістика – це потужний сектор в Україні»


В рамках підбиття підсумків та досягнень України за 25 років Незалежності секретар НСЖУ, генеральний продюсер телеканалу ТАК TV Гліб Головченко взяв інтерв’ю у виконуючого обов’язки директора Місії USAID в Україні, Білорусії та Молдові Джона Пеннела. Під час інтерв’ю пролунали в тому числі і оцінки реалізації проектів в Миколаєві та Миколаївській області.
За 24 роки роботи в Україні напрямки діяльності Місії дещо змінювалися з огляду на виклики часу, однак головною метою було і залишається сприяння Україні в реалізації її економічного, політичного та суспільного потенціалу.

Г.Г.: Пане Пеннелл, Місія Агентства США з міжнародного розвитку починала працювати в Україні в 1992 році під час становлення держави та переходу на ринкові умови економіки. Тоді Місія мала усталені цілі, завдання та пріоритети. Чи змінилися вони після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі?

Д.П.: Я вдячний Вам, що випала нагода організувати інтерв’ю та поспілкуватися з Вами. Так, справді, за той період, коли США лише розпочинали свою діяльність в Україні, наше Агентство в Україні працює понад 20 років. На той час заснували певний проект діяльності. Зокрема, що стосується підтримки економічного зразка, розвитку охорони здоров’я та розвитку інститутів демократії в Україні. Звичайно, можна сказати, що за останні кілька років,
за останні два роки, коли ситуація в Україні суттєво змінилася, відповідно змінилися і ці завдання, і ці пріоритети. Сьогодні ми в першу чергу говоримо про вирішення таких питань, як забезпечення відновлення економіки України; сприяння втіленню тих важливих реформ, які ставить перед собою українська влада. Зокрема, що стосується децентралізації. Також важливе питання - боротьба з корупцією, забезпечення комплексних реформ у сфері енергетики. І також хочу згадати, наголосити, що одним з важливих пріоритетів діяльності USAID в Україні є надання гуманітарної допомоги та інших типів підтримки тим, хто потерпів від конфлікту на Сході України, включаючи допомогу вимушеним переселенцям. Якщо ми говоримо про ці завдання, то за ці 2 роки вартість гуманітарних та іншої допомоги склала близько 49-ти мільйонів доларів.

Г.Г.: В січні 2015 року Президентом України Петром Порошенком було схвалено Стратегію Сталого розвитку «Україна 2020», в якій закріплено проведення 62 реформ та програм розвитку держави. Як Ви оцінюєте результативність тих кроків, які вже були зроблені владою на шляху впровадження цих реформ?

Д.П.: Перш за все хочу сказати, що, на мою думку, за останні 2 роки здійснено значний поступ, але в той же час залишається багато чого зробити. Як приклад цього поступу можна, зокрема, навести реформу поліції, яка зараз розгортається в Києві та багатьох інших територіальних громадах. Ще один приклад поступу - це зміни до Конституції України, завдяки яким державні послуги стають ближчими до громадян, оскільки відповідальність за надання цих послуг у значній мірі переходить до місцевих органів влади, а також ще такий важливий момент, як втілення важливих кроків у сфері судової реформи. Ще низку прикладів можна навести: такі як закон про прозорість структури власності чи то засобів масової інформації, завдяки яким громадянам буде відомо, кому належать ті чи інші ЗМІ в Україні. Ще один важливий момент, що стосується антикорупційної діяльності, - це впровадження нових механізмів у сфері державних закупівель, зокрема електронних механізмів, які дозволяють купувати товари чи послуги на бюджетні кошти. Ми зі свого боку налаштовані на підтримку цих реформ. Ми вважаємо, що вони мають здійснюватися надалі. Але, звичайно, в України ще попереду довгий і тривалий шлях.

Г.Г.: Які реформи, на Вашу думку, на сьогодні повинні стати пріоритетом для України?

Д.П.: На мою думку, це повинні бути ті реформи, які спрямовані на протидію корупції. І тут ми говоримо про судову реформу, про підвищення прозорості роботи судової влади. Зокрема, про надання належних повноважень таким установам, як Національне Агентство з запобігання корупції. А також ті реформи, які надають більшість повноважень та більше фінансових ресурсів місцевим органам влади для того, щоб вони змогли надавати більше послуг громадянам і щоб ці послуги були кращої якості.

Г.Г.: Агентство США з міжнародного розвитку бере активну участь у допомозі з впровадженням реформ в Україні. Які напрямки сьогодні є пріоритетними для Агентства та які проекти Ви могли б відмітити?

Д.П.: Від моменту подій на Майдані ми певним чином переорієнтували програми пріоритету нашої діяльності і запровадили нові напрями. І тут ми говоримо про такий напрям, як Антикорупційна діяльність, Реформа енергетики, сприяння судовій реформі та сприяння впровадженню Конституційних змін. Тобто, за останні роки ми розпочали кілька нових проектів і от власне вже протягом кількох наступних місяців мають розпочати свою діяльність ще кілька нових програм, які покликані вирішувати саме ці завдання. Зокрема, це програми у сфері сприяння розвитку сільського господарства України. Це допомога у впровадженні стратегічних кроків певних нормативно-правових положень, які допоможуть розширити доступ сільськогосподарських виробників. В першу чергу малих та середніх виробників. Ще одним прикладом є заходи на підтримку розвитку громадянського суспільства України для того, щоб дати йому певний новий потенціал, певний новий інструментарій, який допоміг би йому відстоювати необхідність подальших реформ України. І також у сфері енергетики – це реформи, які спрямовані на розвиток енергозбереження та енергоощадних технологій України. Це такий напрям діяльності, як підвищення енергетичної залежності та скорочення марнотратства чи марнування тих, що використовуються українськими споживачами.

Г.Г.: Впровадження системи закупівель ProZorro, а також реформа житлово-комунального господарства, зокрема питання створення ОСББ, активно обговорюється українським суспільством. Як Ви оцінюєте результати цих змін?

Д.П.: Якщо ми розпочнемо з системи Прозоро, то, на мою думку, впровадження цієї системи було дуже успішним та результативним для України. Передусім ми говоримо про зменшення вартості товарів і послуг, які закуповуються на кошти державного бюджету і про підвищення рівня прозорості цієї системи для громадян. Наскільки я знаю, за останній рік завдяки впровадженню системи Прозоро, українським бюджетам різних рівнів вдалося заощадити близько 2-х мільярдів гривень. Тобто ці кошти можуть вкладатися в інші сфери діяльності і принести певні додаткові переваги, додаткову користь для громадян. Ми очікуємо, що подальше впровадження системи Прозоро дозволить Україні продовжити цю добру тенденцію, тобто буде заощаджуватися ще більше коштів і система державних закупівель стане ще прозорішою для українських громадян. Відповідно така економія коштів сприятиме підвищенню добробуту громадян України. Що стосується запровадження системи ОСББ - USAID поки що не працює з самими ОСББ, але ми підтримуємо контакти, ми співпрацюємо, надаємо допомогу багатьом громадським організаціям, які працюють у цьому секторі і, звичайно, у рамках програми USAID відбуваються заходи чи підтримуються заходи, які дозволяють зменшити обсяги марнотратного використання енергоресурсів та інших ресурсів у житлово- комунальному секторі саме на рівні житлових будинків. Зокрема USAID надає територіальним громадам України допомогу у створені стратегічних планів розвитку енергетичного господарства. Таку допомогу вже отримують 15 міст у різних регіонах України і сподіваємося, що у майбутньому їх кількість зростатиме. Ще одним важливим напрямом роботи, оскільки USAID співпрацювало та продовжує співпрацювати з відповідними органами влади України, надавати допомогу в удосконаленні тарифної політики. Зараз на порядку денному постає таке важливе завдання, як пом’якшення соціальних наслідків цієї тарифної реформи. Тобто, необхідно запроваджувати певні кроки у цьому напрямі і, в тому числі, необхідно пояснювати громадянам, яким чином вони можуть отримати необхідну допомогу, пояснювати, які переваги вони зможуть отримати від вдосконалення тарифної системи.

Г.Г.: Тут я не можу не відійти коротко від того, що серед цих 15-ти міст немає Миколаєва. Це така була традиція свого часу, що насправді Миколаєва немає на більшості мап економічного розвитку. Так що ми маємо надію, що Миколаїв також приєднається до піонерів.

Д.П.: Хотів би зауважити, що USAID реалізує певні програми, проекти в Миколаєві та Миколаївській області. Зокрема ми говоримо про програми у сфері охорони здоров’я: це протидія епідемія ВІЛ/ СНІДУ. І ще одне важливе питання - це боротьба з таким злочином, як транскордонна торгівля людьми. Також Миколаївська область є одним з тих регіонів, де впроваджуються програми USAID з підтримки діяльності чи реформування судової системи, тобто судової установи Миколаївщини. Також є одним з партнерів впровадження цієї програми. Протягом наступних місяців ми розпочнемо декілька нових проектів і зараз ми визначаємо, у яких регіонах будуть працювати ці нові проекти і при цьому ми, безумовно, розглядатимемо і Миколаївську область, і місто Миколаїв. І я, звичайно, з радістю відвідаю Ваше місто.

Г.Г. А ми з радістю готові вітати і запрошуємо, тому що Миколаїв дуже змінюється. У нас є багато змін, які просто потрібно підтримувати. Ми з приємністю говоримо про те, о у нас молодий мер, йому 34 роки і він ніколи не працював на держслужбі, він був айтішником. Але переміг на виборах і це теж новий для України шлях.

Г.Г.: USAID зажди приділяє увагу питанню розвитку незалежних медіа. На Вашу думку, наскільки сьогодні українські медіа відповідають міжнародним стандартам журналістики?

Д.П.: Так, ми справді вже тривалий час працюємо у сфері сприяння розвитку незалежних медіа, це стосується і підвищення професійного рівня журналістів і підвищення фахового рівня управління діяльності засобів масової інформації. Нас дуже тішить те, що нещодавно в Україні був ухвалений закон про прозорість структури власності ЗМІ, тому що завдяки цьому не лише журналісти, але і широкий загал знатимуть джерела походження тих чи інших видів діяльності засобів масової інформації. На мою думку, журналістика – це потужний сектор в Україні і ми плануємо продовжити нашу співпрацю з фахівцями медіа сектору для того, щоб журналісти продовжували задавати ті питання, які повинні прозвучати в Україні. Протягом останніх місяців, коли мені довелося побувати в кількох різних регіонах України, я мав нагоду брати участь у засіданнях регіональних прес-клубів і поспілкуватися з багатьма журналістами, і сподіваюсь, що ця співпраця триватиме надалі.

Г.Г.: Не можу у Вас не запитати про те, як оцінює Агентство США з міжнародного розвитку рівень розвитку громадянського суспільства в Україні.

Д.П.: На мою думку громадський сектор є дуже потужним в Україні. Він досяг суттєвого рівня розвитку і за власним досвідом роботи в Україні я можу сказати, що за останні роки потенціал громадянського суспільства в Україні дуже суттєво зріс. Тобто, звичайно на порядку денному роботи громадських організацій в Україні залишається питання обстоювання реформ і обстоювання тих стратегічних кроків, які країна має здійснювати для того, аби рухатися шляхом розвитку. Звичайно є ще така важлива функція, як громадський контроль, тобто у будь якій країні громадянське суспільство має три головні функції: це функція громадського контролю, функція обстоювання необхідності здійснення тих чи інших реформ, і третя важлива функція - це інформування суспільства, в тому числі і про діяльність влади.

Г.Г.: Наскільки Ви оцінюєте якість журналістських стандартів?

Д.П.: Звичайно тут є простір, є можливості для вдосконалення. Сформовано вже певний потенціал і тепер його необхідно використовувати і зі свого боку USAID планує і далі співпрацювати як з українськими журналістами, так і в ширшому плані сприяти розвитку громадянського суспільства .

Г.Г.: Ми фактично зустрічаємося напередодні 25-ти річчя Незалежності України і тому це як раз такий момент, коли можна підбивати підсумки. Яке, Ви вважаєте, головне досягнення України за ці 25 років і чим пишається Агентство США з Міжнародного розвитку з точки зору з того, що вдалося разом створити в Україні?

Д.П.: Це дуже доречне запитання і можна з цього приводу влаштувати окрему розмову, але я б хотів згадати декілька елементів. Незважаючи на те, що протягом кількох років в економіці України панували суттєві проблеми - все одно слід пам’ятати про те, що за ці останні 25 років економіка України пройшла дуже суттєвий шлях розвитку. При цьому залишається ще дуже суттєвий потенціал, який Україна здатна використати, тому що вона вже обіймає лідерські позиції, скажімо, в таких сферах, як інформаційні технології, як сільське господарство. Якщо ми говоримо про сільське господарство - то Україна має велетенський потенціал. Вона потенційно є одна зі світових лідерів у цій галузі і однією з тих країн, яка може нагодувати світ. Звичайно, за останні 25 років Україна стала більш демократичною країною. Все ж таки відбулося наближення влади до громадян. Але при цьому слід сказати, що все ж таки залишається попереду значний шлях і USAID, й інші установи США, які працюють в Україні, налаштовані на підтримку Вашої країни на цьому шляху. Ми чекаємо нагоди справді відсвяткувати 25-ти річчя Незалежності України і, власне, річницю співпраці між Україною і нашим агентством USAID , що також має відбутися цього року.
Гліб Головченко, секретар НСЖУ, генеральний продюсер ТК ТАК TV, Заслужений журналіст України


Комментариев нет:


Отправить комментарий