Чому окопи 2026-го — це не окопи 1916-го
Міф про те, що «позиційна війна — це безглузді втрати», домінує у суспільній свідомості, особливо на Заході. Ми повинні цю ілюзію спростувати. Українські Сили Оборони у всі роки цієї російсько-української війни демонструють більше вигадливості та хитрості, завдяки чому й утримують стратегічну ініціативу.
Сучасний позиційний приклад: оборона Часового Яру яка триває більше 2 (!) років. Створення глибокоешелонованої оборони — бетоновані бліндажі, розгалужені траншеї, капоніри для техніки, мінні поля. Ворог весь час вчиться в нас та наздоганяє, наприклад, у застосуванні безпілотної малої авіації, організації нових видів збройних сил.У 2026 році позиційна війна — це не безвихідь, а свідомий, орієнтований на людину підхід. Це інженерно-технологічний «купол», який дозволяє обмінювати залізо та код на життя людей. Головний аспект цієї стратегії — автоматизація ризику.


















