Про це стало відомо з постів місцевих журналістів.
«Як стало відомо, власник рекламних площ — приватна компанія — розірвав договори, по яким рідні платили щомісяця 700-1000 грн. Аргументи звучать по-різному: “занадто багато загиблих”, “треба відходити від теми війни”, “якщо і залишати — то без форми”».
Колеги додають: "абсолютно не здивований нашим маленьким донбасиком"
Без форми, тобто стерти те, ким вони були?
Стерти правду про те, за що вони загинули?
Це не просто дивне рішення. Це рішення, яке болить, для родин загиблих — це не “контент”, який можна прибрати, коли він став “незручним”.
Це не просто дивне рішення. Це рішення, яке болить, для родин загиблих — це не “контент”, який можна прибрати, коли він став “незручним”.
Це пам’ять-біль, який не зникає ні завтра, ні через рік.
І тепер постає питання: що ми побачимо на цих місцях завтра?
І тепер постає питання: що ми побачимо на цих місцях завтра?
Рекламу? Знижки? Черговий банер?
Там, де ще вчора були очі тих, хто віддав життя.
Так, це приватна власність. Так, бізнес має свої правила.
Пам’ять — не може бути тимчасовою. Війна — не тема, від якої можна «відволіктися». І вдячність — не повинна зникати разом із закінченням договору.
Цікаво почути позицію ветеранської спільноти та мешканців міста.
- Чи нормально це для нас?
- Чи готові ми мовчки дивитися, як пам’ять витісняється рекламою?
Цікаво почути позицію ветеранської спільноти та мешканців міста.
- Чи нормально це для нас?
- Чи готові ми мовчки дивитися, як пам’ять витісняється рекламою?
Написав місцевий активіст Олександр Гуржий.

Немає коментарів: