Кривоозерську громаду вчать ощадливо ставитись до органічих рештків та грунтів

Що спільного між опалим листям, кухонними рештками та екологічною культурою громади? На перший погляд - небагато. Але саме з таких звичайних речей починаються зміни, які допомагають дбати про довкілля. 
У межах Українського кліматичного тижня відбулася онлайн-зустріч «Компостування: маленька практика - великі зміни», присвячена простим локальним рішенням, які допомагають перетворювати проблему на ресурс.
Про компостування говорили не лише як про спосіб зменшити кількість біовідходів. Це ще й можливість запобігати спалюванню рослинних решток, зменшувати негативний вплив на довкілля та повертати органіку в ґрунт.

У Кривоозерській громаді з'явилося місце, де органічні залишки отримають друге життя

У Кривоозерській громаді завершили встановлення семи чотирисекційних компостерів та розпочали практичне впровадження системи компостування органічних відходів. Нові компостери вже працюють у закладах освіти, лікарні, комунальному підприємстві та громадських просторах, де рослинні залишки відтепер не вивозитимуться на сміттєзвалище і не спалюватимуться, а перетворюватимуться на компост.

Ініціативу реалізувала ГО «Кривоозерська платформа розвитку» у межах проєкту «Живий ґрунт: компостування замість спалювання» за підтримки міжнародних партнерів Green Roots Hub, Austausch e.V. та Brot für die Welt.

Бізнес на опалому листі

Український екостартап Releaf Paper відкрив у Парижі своє перше виробництво целюлози із опалого листя. На створення цього виробництва компанії знадобилося три роки роботи та інвестиції в розмірі €3,5 млн.

Надмірна їжа - погана звичка

1 млрд тонн – приблизно стільки продуктів харчування щороку у світі опиняється на смітнику. Це близько 1/3 від всіх вироблених продуктів харчування, з них близько 50% все ще є придатними до споживання. Такий невідповідальний підхід обходиться світовій економіці в понад $1 трлн збитків щороку.