Ось конкретні приклади впливу війни на соціальні ролі:
Трансформація ролей жінок:
Жінки масово перейшли від приписаної (мати, берегиня) до досягнутої (фахівець, керівник) ролі, причому часто з високим соціальним статусом.
1. Роль: Жінка-Захисниця (Військовослужбовця)
Збільшення кількості жінок у ЗСУ (понад 60 тисяч, з яких значна частина військовослужбовець). Вони отримують високі бойові статуси (командирка взводу, снайперка, операторка БПЛА) та державні нагороди.
Приклад рольового зламу: Жінка, яка в мирному житті була, наприклад, IT-фахівцем, тепер виконує роль бойового медика на "нулі" або начальника штабу підрозділу. Це вимагає від неї жорсткості, лідерства та прийняття рішень про життя інших, що цілком суперечить традиційному "жіночому" сценарію поведінки.
2. Роль: голова домогосподарства та економічний двигун
Зміна статусу: З огляду на мобілізацію та виїзд за кордон, мільйони жінок набули статусу єдиної особи, яка приймає рішення в родині, а також основної годувальниці.
Приклад рольового зламу: Жінки змушені швидко опановувати нові обов'язки, які раніше виконували чоловіки: ремонт будинку, обробка землі, реєстрація бізнесу. Приблизно 19% жінок почали брати на себе більшу відповідальність за фінансове становище сім’ї, а 38% – за планування сімейного життя. Вони виконують подвійну роль – матері та економічного лідера.
3. Роль: волонтерка-лобістка
Зміна статусу: активні волонтерки набули високого морального та мережевого статусу, що конвертується у реальний політичний вплив.
Приклад рольового зламу: жінки створюють великі благодійні фонди, керують мільйонними зборами, лобіюють поставки зброї за кордоном та ведуть переговори з міжнародними партнерами. Їхня роль трансформувалася від простої "допомоги" до стратегічної участі у військово-політичних процесах.
Вплив на ролі чоловіків: нові виклики
Війна також кардинально змінила очікування від чоловіків, часто змушуючи їх опановувати нетипові для них доглядові ролі:
1. Роль: "Батько-одинак" / головний доглядальник
Зміна Статусу: через виїзд дружин із дітьми за кордон або їхню загибель/мобілізацію, чоловіки стали масово набувати статусу батька-одинака або головного доглядача в родині.
Приклад рольового зламу: кількість чоловіків, які через суд намагаються визнати себе батьками-одинаками, зросла в рази. Чоловіки, які раніше виконували виключно фінансову роль, тепер повністю відповідають за побут, виховання, навчання та емоційну підтримку дітей, що в мирний час було нетипово для патріархального уявлення про роль батька.
2. Роль: Ветеран / людина з інвалідністю
Зміна статусу: поранення та інвалідність призводять до втрати головного статусу — захисника або годувальника.
Приклад рольового зламу: це викликає глибокий рольовий конфлікт та психологічну кризу, коли суспільство очікує від ветерана ролі "героя" або "сильного", а він змушений приймати роль залежної людини, що потребує догляду та реабілітації.
Таким чином, війна не лише підняла соціальний статус багатьох жінок, але й змусила чоловіків опанувати більш гнучкі та доглядові ролі, що свідчить про глибоку перебудову всієї соціальної структури.
Які нові ролі можуть бути закріплені в українському суспільстві після перемоги?Війна радикально впливає на соціальні ролі, причому цей вплив є двояким: вона одночасно руйнує старі гендерні стереотипи та закріплює нові, часто архаїчні, очікування.
Основні зміни соціальних ролей в умовах війни
Війна створює екстремальні умови, які вимагають негайної адаптації, змушуючи людей приймати ролі, які в мирний час вважалися нетиповими або неможливими.
1. Трансформація ролей жінок: від "Берегині" до захисниці та голови родини
Це найбільш помітна та революційна зміна, що стосується статусу і ролі жінки:
Набуття статусу захисниці: значне зростання кількості жінок у Збройних Силах України. Жінки отримують бойові статуси (командирки, операторки, снайперки), які традиційно належали чоловікам. Це руйнує рольовий стереотип про жіночу "слабкість".
Економічна самостійність: Через мобілізацію чоловіків або вимушене переселення жінки масово беруть на себе головну фінансову відповідальність за родину. Вони стають основними годувальницями та стратегічними планувальницями сімейного життя.
Волонтерський та політичний вплив: Жінки-волонтерки набувають високого морального статусу та великого мережевого впливу, керуючи мільйонними бюджетами й лобіюючи інтереси країни на міжнародній арені.
2. Зміна ролей чоловіків: від воїна до "Тил-Батька"
Війна накладає жорсткі обмеження на чоловічі ролі через мобілізацію:
Роль воїна-захисника: ця роль стає головним, обов'язковим статусом для більшості чоловіків призовного віку, закріплюючи стереотип, що захист є виключно чоловічим обов'язком. Це може мати негативні наслідки після війни (ПТСР, складнощі з адаптацією до мирного життя).
Роль "Тил-Батька": Для чоловіків, які залишилися в тилу або не підлягають мобілізації, може відбуватися часткова трансформація ролі батька — вони частіше беруть на себе повний догляд за дітьми, особливо у внутрішньо переміщених родинах.
Негативний вплив: закріплення старих ролей
Парадоксально, але воєнний час може призводити й до регресу у деяких сферах:
Посилення традиційних стереотипів: Хоча жінки воюють, медійний образ "Захисника" часто фокусується на чоловікові-герої, що може закріплювати гендерні відмінності у суспільній свідомості та применшувати внесок жінок.
Рольовий конфлікт і вигорання: на жінок, які прийняли нові статуси (військова, керівниця), суспільство продовжує накладати старі рольові очікування (ідеальна мати, господиня). Це призводить до подвійного навантаження та емоційного вигорання.
Вразливість та насильство: конфлікти значно підвищують ризик гендерно зумовленого насильства (включаючи сексуальне насильство як інструмент війни), підкреслюючи вразливість жінки як приписану роль у зоні бойових дій.
Отже, війна є каталізатором соціальних змін: вона прискорює еволюцію деяких ролей, водночас загострюючи традиційні гендерні нерівності.
Чудово. Розгляд конкретних прикладів допоможе читачкам побачити, як ці теоретичні поняття — статус і роль — перетворюються на реальну силу та вплив у суспільному житті України.
Резюмуючи: Українські жінки сьогодні не чекають, поки суспільство змінить їхні ролі. Вони спочатку досягають високого статусу (через освіту, військову службу, політичну боротьбу), а потім використовують цю владу, щоб змінити очікування щодо своєї поведінки.Редакційний соціолог
Немає коментарів: