![]() |
| Розбитий росіянами навчальний комбінат у Миколаєві має бути відновлений коштом агресора |
«Роснєфть» і «Лукойл» разом забезпечують майже половину експорту російської сирої нафти – приблизно 3,1 мільйона барелів на день. Так, державна «Роснєфть», яку очолює союзник Путіна Ігор Сєчін, контролює 6% світового видобутку, тоді як приватна «Лукойл» теж активно працює на міжнародних ринках. Санкції передбачають повну заборону на будь-які угоди з цими компаніями та їхніми дочірніми структурами, де понад 50% акцій належать «Роснєфті» або «Лукойлу».
Чому санкції запроваджено саме зараз?
США напередодні обережно ставилися до обмежень щодо російського енергетичного сектору, побоюючись негативних наслідків для світової економіки. Проте Трамп останнім часом посилив тиск на союзників, закликаючи їх скоротити закупівлі російської нафти, заявляючи, що запровадить санкції лише тоді, коли Європа зробить те саме. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, остаточним поштовхом стало небажання Путіна покласти край російсько-українській війні. Тому ця новина з’явилася через тиждень після того, як Велика Британія запровадила подібні санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу», і лише за день після того, як Білий дім повідомив, що запланована зустріч із Путіним у Будапешті скасована.
Як це може вплинути на російсько-українську війну?
Нові санкції, спрямовані проти настільки важливого сектору російської економіки, можуть змусити Кремль переглянути свою позицію щодо війни, принаймні на це сподіваються США. Хоча заходи не одразу змінять ситуацію на полі бою, але з часом змусять Кремль обирати між фінансуванням війни та утриманням соціальної стабільності. Наразі основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. США вже попередили, що компанії з цих країн можуть опинитися під вторинними санкціями, якщо продовжать співпрацю з «Роснєфтью» чи «Лукойлом».

Немає коментарів: