Вельми яскрава та глибока вистава про феномен Володимира Івасюка, яку торік поставив метр Максим Голенко у Львові приїхала до Одеси. Глядач чекав давно цю виставу, бо відбувся переніс з травня на вересень. Але зала Музкомедії була повною. "Червона рута". Вистава за сценарієм Наталки Ворожбит, яку широкий загал вітчизняних соцмереж впізнав недавно через скандал з не поселенням її доньки студентки до колегіуму УКУ.
Епохи змінюються, але "бацилу вільнодумства" все намагаються виводити у Львові. Володю Івасюка - талановитого композитора навіть зі світу "зжили" тридцятирічним, наприкінці 70-х у зеніті популярності.
Як це відбувалось та які сили брали участь у нейтралізації національного героя досліджено у виставі, що цілком об'єктивно отримала гарну пресу й у столиці Галичини. Є за що! Тепер настав час пересвідчитись одеському глядачу.
Один виконавець головної ролі Марк Дробот - робота якого вище всіляких похвал. Це дуже гарно, коли режисер запрошує акторів саме "під роль" навіть з інших колективів.
Хоча акторський склад "заньківчан", як гроно коштовностей. Всі грають впевнено й професійно, але не механістично. Але конкуренція не завадить. А ще актори у виставі «Червона рута» співають пісні Івасюка. І це теж викликає повагу. Вся вистава дуже "працьовита", це не намагання "проїхатись" на авторитеті легендарного композитора.
Яскраві скетчі заслужених артистів за стоячими столиками на 2-3-х створюють чітке занурення в контекст тої "брежньої епохи", коли багато пиячили, фарцевали й співпрацювали з кдб.
Героїні дівчини-подружки навколо Івасюка виконували режисерський задум одна краще за іншу. Сценарій, який писався для кіно вимагав кліпового формату, тому темпоритм - енергійний й змінність картин - швидка. Весь час музика. І як завжди промовиста сценографія - стиль робіт Голенко, де він співпрацює з талановитою партнеркою по візуальному ряду Ю. Заулічной.
Немає коментарів: