Свіжі кадри протестів біля Київської міської адміністрації та чергові геополітичні турбулентності навколо війни в Україні знову повертають нас до старого, але досі не розв'язаного питання: чи можна змінювати суспільну свідомість без революцій, потрясінь і соціальних ривків?
На перший погляд здається — ні.
Скільки красивих слів про демократію, свободу вибору та європейське майбутнє прозвучало взимку 2004 року на київському Майдані! Помаранчева революція продемонструвала, що суспільство здатне мобілізуватися заради захисту власного вибору. Але чи означала вона, що Україна остаточно звільнилася від радянських політичних звичок, російського інформаційного впливу та залежності від пострадянських еліт?
Наступні роки показали: ні.
Росія продовжувала використовувати економічні важелі, політичні контакти, енергетичну залежність і медіа для