Законопроєкт в Раді на користь журналістів щодо протидії SLAPP-позовам. Спостерігаємо проходження!

Ляпас корупціонерам, а не журналістам та активістам. Сьогодні в Раді ми зареєстрували законопроект щодо протидії SLAPP-позовам.


Це важливий крок у захисті наших медійників та активістів, а також вимога від ЄС. Очікую, що законопроект №16117 потрапить у сесійну залу на найближчих засіданнях, мусимо прийняти до кінця року.



Що таке SLAPP?

За стіною зрежисованої тиші: чому Президент боргує суспільству відкриту розмову

Два з половиною роки без прямої, відкритої пресконференції Президента — це не просто пауза в медійному графіку. Це небезпечний розрив між військово-політичним керівництвом країни та суспільством. Офіс Президента воліє спілкуватися з нацією через тепличні інтерв’ю, монологи у вечірніх відеозверненнях або закриті зустрічі off-the-record для обраних.

Але журналісти — це не опозиція і не охоронці політичних рейтингів. Медіа лише транслятор тих запитань, які щодня лунають на кухнях, у бліндажах і волонтерських штабах. Люди, які роками несуть на собі весь тягар війни, донатять і втрачають близьких, мають право знати чесні відповіді.

Службові пси пропаганди: розвінчання міфу про "незалежну" Z-журналістику

Камуфляж замість прескарти: чому кремлівські «воєнкори» є комбатантами, а не журналістами

Однострой оливкового кольору, бронежилет із написом «PRESS» і автомат Калашникова на плечах. Цей абсурдний образ став візитівкою сучасної російської пропаганди. Вони називають себе «воєнкорами» та «документалістами», але насправді є звичайними інформаційними кілерами на службі Кремля. Спроба підміняти поняття й ховатися за статусом журналіста — це не просто цинізм, це свідомий воєнний злочин, де слово працює в один такт із артилерійським залпом.

Журналістське розслідування на перетині інтересів

Добрих два десятиліття місцеві медіа час від часу радують чи бентежать публіку журналістськими розлідуваннями. Чи імітаціями цієї "забави" західних колег ще з 70-х років минулого сторіччя. Іноді, навіть в пошуках хайпу. Сьогодні поговоримо трохи як один одному допомогти. Залучення аудиторії до журналістських розслідувань — це завжди гра на межі: з одного боку, ви отримуєте "тисячу очей", з іншого — ризикуєте потонути в маніпуляціях та інформаційному шумі.

Спробуємо з'ясувати: Чи потрібні поради публіки?

Чому журналістські розслідування не стають запобіжником, а лише піднімають корупційні тарифи

Кожна нова гучна публікація про схеми, закупівлі чи статки чиновників викликає в суспільстві звичний алгоритм реакцій: спочатку спалах гніву у соціальних мережах, потім — очікування негайних посадок, і зрештою... тиша. Ми звикли сприймати розслідувальну журналістику як автоматичний санітарний інструмент, здатний очистити простір від корупції. Але в реаліях деформованої системи цей інструмент дедалі частіше «холостить», ба більше — стає мимовільним драйвером специфічної тіньової економіки.


Чому розслідування — це лише діагноз, а не ліки, і як світло медійного ліхтаря капіталізується корумпованими силовиками? Розбираємося в архітектурі процесу.

Свято друзів пузанка

 

Останні роки, особливо з поширенням евакуації українські медіа почали проводити різні інтеграційні заходи. Важливо громаді й журналістам зустрічатися наживо, спілкуватися, знайомитися. Цей запит на теплі стосунки ще й підкріплюється смаколиками, локальними спеціалітетами. 

Херсонська редакція онлайн-медіа "Мост" провела на Одеській кіностудії свято пузанка. Це така молодь оселедця азовського, яка йде до Дніпра та Буга на нерест і ловиться наприкінці весни майже на голий крючок. З цієї риби й готували частування та уху.

«Інтелектуальний секонд-хенд: чому ми досі дозволяємо російським медіа-кілерам будувати наш світогляд?»

Кожного вечора мільйони українців відкривають YouTube, щоб отримати свою порцію «допінгу». У кадрі — знайомі обличчя: від колишнього ідеолога «імперії» Невзорова до екс-адвоката Фейгіна. Вони говорять те, що ми хочемо чути. Вони висміюють Путіна, пророкують розпад Росії та захоплюються ЗСУ.
Здавалося б, у чому проблема? Вони ж «наші»?
Проблема в тому, що інформаційна гігієна не терпить напівзаходів. Залучаючи цих персонажів у наш простір, ми не просто даємо їм трибуну — ми добровільно віддаємо ключі від своєї свідомості людям, чия прошивка залишається імперською, навіть якщо її пофарбували в синьо-жовті кольори. Поки ми захоплюємося їхнім красномовством, вони непомітно привчають нас до думки, що без російського інтелектуального продукту ми — ніхто.

Миколаївцям підфартило з журналістами

Медіабаза  Миколаїв запросила колег та студентів медійних спеціальностей на зустріч з Валентиною Гуровою, керівницею новин місцевого Суспільного. Я не міг не долучитись, бо Валентина була моєю студенткою у Коледжі преси та телебачення.

Однією з найкращих.

Цей факт підтверджується 4 крайніми роками в ефірі прифронтового Миколаєва. Ми вже писали про внесок миколаївських медійників в оборону міста. Але що змінилось з 2022 року у роботі колег вирішив дізнатись.

Книга Вікторії Амеліної буде жити й промовляти

Українська письменниця й документаторка воєнних злочинів Вікторія Амеліна, яка загинула внаслідок російського ракетного удару, посмертно отримала Премію Мура за літературні твори на тему прав людини за 2025 рік.


Її книга «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну» («Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary»), визнана найкращою книгою про права людини, опублікованою між липнем 2024-го та червнем 2025 року.

Польські репортажі сфокусовані на Україні

Українська журналістка Тетяна Колесніченко отримала премію Польського агентства преси (PAP) імені Ришарда Капустинського у категорії «Текст». Про це повідомили на сайті премії.

Журі відзначило репортаж Колесніченко «Володарі тіл. Зрештою, залишився лише фасад», опублікований на порталі Wirtualna Polska.

У репортажі йдеться про сексуальне насильство, якого зазнають українські жінки під час російсько-української

Італійська газета зробила репортаж про морпіхів з надводним дроном

Журналісти найвідомішої італійської газети Corriere della Sera побували в 40 ОБрБО та побачили, як піхотинці першого батальйону відпрацьовують операції з переправи та висадки за підтримки дронів нового покоління.

Програма менторської підтримки молодих медійників відновлена

Почали працювати молодим репортером, журналістом, у комунікаціях? Щодня з'являються питання. Іноді власного досвіду не вистачає.

Добра практика наставництва знову можлива. Наш редактор, журналіст з багаторічним стажем роботи на 3-х континентах планети - В'ячеслав Головченко надає послуги ментора. Допоможе розібратись у складних випадках й зробити хітові матеріали. 

Добре мати такого прес-офіцера

У Миколаївській Медіабазі відбулась вкрай інформативна зустріч місцевих журналістів та студентів з Павлом Колотвіним. Наш колега, одеський журналіст вже 2 роки як мобілізувався та виконує функції прес-офіцера 40-ї бригади Корпусу морської піхоти.

Павле дуже практично доповів що та як можуть знімати в зоні їх відповідальності місцеві та іноземні журналісти. Слухав колегу, з яким більше 10 років зустрічались в різних журналістських проєктах та тішився. Такої "клієнтоорієнтованності" по відношенні до медіа рідко можна зустріти в державних установах. Військо й у відкритості вміє задавати тон.

Миколаївські медійники свідчили на форумі

На ювілейному Донбас Медіа Форумі сьогодні на декількох панелях виступали редактори миколаївських медіа. Саме ці люди під час війни не дали власними зусиллями "замовкнути" локальним медіа. 

Відоме медіа з Нью-Йорка перекрутило в матеріалі роль кадирівців на Курщині

Нещодавно МЗС України довелося коментувати статтю авторки The New York Times Нанни Гайтманн, яка з'їздила в Курську область РФ у супроводі бійців спецпідрозділу "Ахмат" і випустила за підсумками цієї подорожі статтю під назвою "Пейзаж смерті: що залишилося там, де Україна вторглася в Росію".
Ну тобто дух статті ми з вами можемо вловити вже з заголовка.

Шторм в Одеському осередку НСЖУ

Правління НСЖУ підтримує ініціативу створення в Одесі нової журналістської організації. Голові Одеської регіональної організації НСЖУ Юрію Работіну оголошено недовіру.
Ініціативу створення нової творчої спілки - Одеської місцевої організації НСЖУ, підтримало Правління НСЖУ під час сьогоднішнього розширеного засідання.

Як знаходять себе у нових громадах українці

Журналісти ділились досвідом

“Вони [українці за кордоном] вже бояться повертатися. Бояться, що до них будуть ставитися тут погано, що їх будуть вважати чи не дезертирами або зрадниками”, – вважає демографка Елла Лібанова, яка очолює Інститут демографії та соціальних досліджень.

Цю цитату я згадав на воршопі у Миколаєві, щодо висвітлення життя ВПО та тих хто повертається в Україну, що зорганізувало у Миколаєві

Одеське ГО "Десяте квітня" для журналістів Миколаївської та Херсонської областей

Мариніст про виставку херсонського кіно

Письменник що пише про море, якщо робить репортаж з відкриття виставки про кіно, все одно залишається - письменником. Багато слів, купа деталей. Всі - важливі. Особливо, якщо мова про херсонську ойкумену. Антон Санченко написав смачно, бо добре знайомий з контекстом. У неділю - не гріх почитати. А потім собі запланувати відвідати музей Мистецький Арсенал. Виставка діє до кінця вересня.

Колонка 28 червня 2025

ЗАПАМ’ЯТАТИ ВСЕ

А цю виставку вчора відкрили в Мистецькому арсеналі з надувними кавунами на

Чому справа Янцена зависла у «секретах слідства»?

Три роки мовчання: слідство по вбивству Олександра Янцена стоїть на місці – родина й журналісти не отримали відповіді. Чи не єдиний Миколаївський медіа-ресурс Корабелів.інфо згадав вчора про Олександра, в день його народження. Ось що стало відомо:

Незалежна українська преса отримала "Золоте перо свободи 2025"

"Золоте перо свободи" 4 травня 2025 року було вручено незалежній українській пресі у Кракові, Республіка Польща.

Нагороду вручила Марта Рамос, редакційна директорка Організації Редакторів Мексики (Organización Editorial Mexicana, OEM) та президентка Всесвітнього форуму редакторів, спільноти редакторів провідних новинних медіа світу WAN-IFRA, під час відкриття Всесвітнього конгресу новинних медіа 2025 року, що з 4 по 6 травня проходить у Кракові.

Нагороду приймали Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) та Оксана Бровко, директорка Асоціації Незалежних Регіональних Видавців України (АНРВУ).