Це важливий крок у захисті наших медійників та активістів, а також вимога від ЄС. Очікую, що законопроект №16117 потрапить у сесійну залу на найближчих засіданнях, мусимо прийняти до кінця року.
Що таке SLAPP?
SLAPP-позови (Strategic Lawsuits Against Public Participation) – судові позови, які мають формальні ознаки судових спорів, але насправді їхня мета – залякати, виснажити, змусити мовчати журналістів та активну громадськість. Часто позивачами виступають посадовці, яких підозрюють у корупції. І в такий спосіб вони намагаються буквально придушити роботу журналістів-розслідувачів і не тільки.
Slapp перекладається як "ляпас", тому такі позови називають ляпасом громадськості та журналістам 👋
Ключове, що ми пропонуємо.
🔹Закриття справи на ранньому етапі
Суд отримує право відхиляти необґрунтовані позови на ранній стадії – іноді навіть до залучення відповідача. Якщо справу закрито як SLAPP, вона отримує статус res judicata. Це означає, що позивач більше не зможе подати ідентичний позов знову, сподіваючись на іншого суддю.
🔹М’яч на боці позивача
Якщо відповідач доводить, що справа пов’язана з його активною громадською діяльністю – ініціатива переходить на бік позивача. Тепер уже позивач має довести, що в нього є докази, а не бажання придушити роботу іншої сторони.
🔹Фінансовий бар’єр
Часто для заможного позивача витрати на суди – це "4 жалкіє пачкі дєнєг". Для медійника та громадськості це можуть бути непідйомні витрати на адвокатів, що й змушує видалити матеріал. Тепер відповідач матиме право на безоплатну вторинну правничу допомогу (адвокат за рахунок держави).
Також суд може зобов’язати позивача внести грошову заставу на початку. Якщо позов визнають зловживанням, ці гроші підуть на оплату адвокатів відповідача.
Проблема "ляпасів" назріла вже дуже давно, Портнов, ще перебуваючи в Україні, "кошмарив" медійників порожніми позовами. Згадайте недавні скандали щодо позовів проти Дзеркало тижня - Зеркало Недели та про розслідування Слідство.Інфо та Центр Протидії Корупції про 143 квартири брата директора ДБР.
Зусиль одного журналіста чи навіть редакції замало, тому минулого року ми почали системну роботу з залученням самих медійників, медіаюристів, експертів, представників органів влади та депутатів. Викликали представників Платформи прав людини, Інституту масової інформації (ІМІ), Центру демократії та верховенства права, Національної спілки журналістів України (НСЖУ), Міністерства культури України, Офісу Омбудсмана України, Лабораторії цифрової безпеки BIHUS.Info, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та багатьох інших колег — їх перелік серед авторів проєкту.
Наш законопроєкт, співавторами якого стали 25 депутатів, вже отримав схвальні відгуки від експертів Council of Europe та OSCE Representative on Freedom of the Media. Мусимо захистити журналістів від спадщини Портнова та виконати цю пряму вимогу Європейського Союзу до кінця 2026 року.
Я.Юрчишин.
Немає коментарів: