Фестиваль у Венеції прополістинськими емоціями "хакнули"

83-й Венеційський міжнародний кінофестиваль завершився 12 вересня 2026 року. Міжнародне журі, яке очолювала американська режисерка та акторка Меггі Джилленгол, оголосило лауреатів головного конкурсу.

Головну нагороду — «Золотого лева» за найкращий фільм — здобула психологічна драма данської режисерки Мей Ель-Тухі «Невідома жінка» (Kvinde Ukendt).

Головні лауреати основного конкурсу:

«Золотий лев» (Найкращий фільм): «Невідома жінка» (реж. Мей Ель-Тухі, Данія); Матильда Арсель здобула Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль у цій стрічці.
«Срібний лев» — Гран-прі журі: «Можливе кохання» (реж. Лі Чан Дон, Південна Корея).
«Срібний лев» за найкращу режисуру: Ілля Хржановський за проєкт «Дау».
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль: Джон Малкович («Дикий кінь номер дев'ять»).

Український контекст та скандали

Успіх в Україні: Стрічка «Тиша» українського режисера Павла Шпегуна у секції Orizzonti Short Films відзначена новою премією Airone della Laguna.

Скандал навколо «Дау»: 

Нагорода за режисуру Іллі Хржановському спричинила протести українського МЗС та Мінкульту через зв'язки фільму з РФ та використання українських локацій і коштів у минулому. Фестивальні організатори відповіли, що режисер змінив громадянство та засудив агресію. «Срібного лева» за режисуру Венеційський кінофестиваль присудив Іллі Хржановському за 195-хвилинне «ДАУ» — фільм про фізика Лева Ландау та його компроміси з радянською системою.Хржановський називає стрічку дослідженням тоталітаризму. Художній керівник фестивалю Альберто Барбера погодився з цим трактуванням, а застереження України назвав маніпуляцією та «дріб’язковою й неприйнятною атакою».

Україна також вкладала в «ДАУ» цілком реальні гроші. У 2011 році Держкіно виділило 6,26 млн грн і виплатило компанії «Феномен-Україна» 70% суми. Держава мала отримати готовий фільм до кінця 2012 року, але строки переносили 12 разів. У 2018-му комісії показали понад п’ятигодинну версію, а фінальні матеріали, за даними журналістів, до Довженко-Центру не передали.

Документалка на фестивалі художнього кіно

Документальний фільм «НАЗА» ізраїльських режисерів Юваля Абрагама та Рахель Шор отримав Спеціальний приз журі. Стрічку долучили до основного конкурсу вже після оголошення програми, і вона стала єдиною документальною роботою серед претендентів на «Золотого лева».


Фільм побудований на свідченнях 24 ізраїльських військових і співробітників розвідки. Їх знімали анонімно, переважно вночі на дахах Тель-Авіва: обличчя приховали, а голоси змінили. Співрозмовники розповідають, як обирають цілі для ударів по Газі під час війни, яку Ізраїль веде проти ХАМАС після нападу 7 жовтня 2023 року.

За словами авторів, назва «НАЗА» походить від військового скорочення, яким ізраїльська розвідка позначає прогнозовану кількість цивільних жертв під час удару. Учасники фільму описують системи стеження та алгоритми, що аналізують телефонні зв’язки й допомагають визначати потенційні цілі. За їхніми словами, військові могли знати про присутність цивільних, зокрема дітей, однак це не завжди зупиняло удар.

Ці свідчення особливо важко сприймати через те, що критика лунає зсередини самого ізраїльського суспільства. Водночас анонімність співрозмовників ускладнює незалежну перевірку кожної розповіді. Армія оборони Ізраїлю відкинула звинувачення, наголосивши, що вживає безпрецедентних заходів для зменшення шкоди цивільному населенню.

«НАЗА» порушує необхідні питання про ціну військових рішень, але пропонує виразно однобічний погляд на війну. Фільм докладно досліджує відповідальність ізраїльської армії, приділяючи значно менше уваги нападу ХАМАС, утриманню заручників і діяльності бойовиків у щільно заселеній Газі.

Найпереконливіше картина показує, як відповідальність розчиняється між аналітиками, операторами, командирами та алгоритмами. Кожен виконує лише свою частину роботи й може переконувати себе, що остаточне рішення ухвалив хтось інший.

Спеціальний приз журі зробив «НАЗА» одним із головних політичних висловлювань фестивалю. Венеція високо оцінила фільм, який прискіпливо досліджує відповідальність Ізраїлю за наслідки війни. Тим гостріше виглядає наступне рішення журі — нагородити Іллю Хржановського за режисуру «ДАУ», не застосувавши до його роботи такої самої вимогливості.

Повний список нагород основного конкурсу:

"Золотий лев" за найкращий фільм: Kvinde Ukendt (Woman Unknown) Май ель-Тукі (Данія, Швеція, Латвія).
"Срібний лев" — Гран-прі журі: Ga-neung-han Sa-rang (Possible Love) Лі Чан-дона (Південна Корея).
"Срібний лев" за найкращу режисуру: Ілля Хржановський за фільм Dau (Німеччина, Франція, Швеція).
Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль: Матильда Арсель за роль у Woman Unknown.
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль: Джон Малкович за роль у Wild Horse Nine Мартіна Макдона (Велика Британія, США, Чилі).
Нагорода за найкращий сценарій: Стефан Брізе, Коралі Амедео та Олів'є Горс за фільм Un bon petit soldat (A Good Little Soldier) Стефана Брізе (Франція).
Спеціальний приз журі: Naza Юваля Абрагама та Рейчел Шор (Велика Британія).
Премія Марчелло Мастроянні найкращому молодому актору або акторці: Малу Хебізі за роль у 15/18 (A Place to Heal) Седріка Кана (Франція).

Для Woman Unknown це одразу дві нагороди фестивалю: окрім головного "Золотого лева", Матильда Арсель отримала Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль.