Система надання БПД створила онлайн-бібліотеку з питань воєнних злочинів

Посібники із захисту у справах про воєнні злочини, матеріали про цифрові докази, практика українських і міжнародних судів — зібрано в бібліотеці системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

У Координаційному центрі з надання правничої допомоги повідомляють, що створили та розвивають цей ресурс для адвокатів, юристів, правозахисників, викладачів і дослідників, які працюють із питаннями воєнних злочинів та міжнародного гуманітарного права.

Законопроєкт в Раді на користь журналістів щодо протидії SLAPP-позовам. Спостерігаємо проходження!

Ляпас корупціонерам, а не журналістам та активістам. Сьогодні в Раді ми зареєстрували законопроект щодо протидії SLAPP-позовам.


Це важливий крок у захисті наших медійників та активістів, а також вимога від ЄС. Очікую, що законопроект №16117 потрапить у сесійну залу на найближчих засіданнях, мусимо прийняти до кінця року.



Що таке SLAPP?

Стартував набір медіаторів на спеціалізовану підготовку з відновного правосуддя за участю неповнолітніх

Відкрито набір медіаторів на спеціалізовану підготовку за програмою «Медіація у відновному правосудді за участю неповнолітніх осіб». Для учасників навчання безоплатне. Дедлайн подачі заявки — до 20 липня 2026 року.

Навчання організовує Координаційний центр з надання правничої допомоги за підтримки проєкту Ради Європи «Захист прав дітей та забезпечення правосуддя дружнього до дитини в Україні» в Україні та в межах спільного меморандуму Міністерство юстиції України, Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх, Офіс Ради Європи в Україні та Координаційного центру з надання правничої допомоги.

Для кого цей курс

Чому журналістські розслідування не стають запобіжником, а лише піднімають корупційні тарифи

Кожна нова гучна публікація про схеми, закупівлі чи статки чиновників викликає в суспільстві звичний алгоритм реакцій: спочатку спалах гніву у соціальних мережах, потім — очікування негайних посадок, і зрештою... тиша. Ми звикли сприймати розслідувальну журналістику як автоматичний санітарний інструмент, здатний очистити простір від корупції. Але в реаліях деформованої системи цей інструмент дедалі частіше «холостить», ба більше — стає мимовільним драйвером специфічної тіньової економіки.


Чому розслідування — це лише діагноз, а не ліки, і як світло медійного ліхтаря капіталізується корумпованими силовиками? Розбираємося в архітектурі процесу.

Анатомія симулякрів: чому сталінська система УРСР досі править в Україні під прапорами ЄС

Так склалося в недореформованій державі Україна, що люди йдуть у прокуратуру, СБУ, ДБР, суди чи на митницю не просто працювати — вони йдуть «на розкормлення», сприймаючи посаду як приватну інвестицію, яка має приносити дивіденди. Посада купується або здобувається зусиллями, а потім «відбивається» за рахунок бізнесу чи громадян.

Це не просто корупція, це середньовічне «кормління» (коли князь давав чиновнику волость, щоб той жив за рахунок поборів з місцевих).

Переконати таких людей словами, лекціями про чесність чи закликами до патріотизму — неможливо. Людина, яка внутрішньо погодилася «заробляти» на посаді, глуха до моралізаторства. Переконувати потрібно не словом, а зміною архітектури системи, де логіка «працюю на себе» стає економічно невигідною та смертельно небезпечною для майбутнього.

Одеситка що була серед засновників дисидентського руху

100 років від дня народження Ніни Строкатої-Караванської – співзасновниці Української Гельсінської групи. Для того щоб не було питань"чиє ім'я в Одесі відсунула в тінь Буніна?", - подаємо цей біографічний матеріал. Кому ліньки читати: дивіться

31 січня 2026 року відзначається 100 років від дня народження Ніни Антонівни Строкатої-Караванської (1926-1998) – української правозахисниці, дисидентки, співзасновниці Української Гельсінської групи, борчині за незалежність України у ХХ столітті.