Дізнаємось культурний дискурс сусідньої Румунії

Нарешті українська педагогічна освіта приділила увагу сусідній країні, де тепер мешкає багато українців — Румунії. 6 листопада в онлайн-режимі завершила трьоденну роботу І Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Румунський культурний дискурс в Україні і світі». Масштабний науковий форум об’єднав понад сотню науковців, дослідників та всіх зацікавлених із різних куточків України, а також із Республіки Молдова та Румунії. «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», що перемістився до Полтавщини, проводив цю міжнародну конференцію. 

За останні 15 років, що я відвідую різноманітні академічні заходи, цей виділявся людяністю тем та різноманіттям дуже креативних доповідей. Програма заходу охоплювала широке коло питань, присвячених румунській культурі, історії, літературі, фольклору, мистецтву та українсько-румунським культурним взаєминам.

Коли розбирали відносини Румунії та України в контексті російсько-української війни, дуже доречною була доповідь Марина Германа, доктора політології з Сучавського університету Штефана чел Маре. Він, як випускник Чернівецького національного університету, зробив висновок, що слабкі знання сусідів "забезпечували" політичні технології москви, а українська держава аж до 2022 року не пручалася з цим. А прикордонні сперечання та морські розміжування, через які навіть судилися в Гаазі наші держави, були гібридною зброєю РФ. Слабка прикордонна інфраструктура та спотворений образ сусідів, затягували встановлення гарних стосунків. "Велика" війна зсунула питання співпраці Румунії та України. Але про Україну стали говорити як про "жертву", а це не найгарніший наратив. Тому мають проходити багато подій, таких як ця конференція, та створюватись обома мовами ще більше медіаконтенту, щоб наші народи краще один одного впізнали. А тим часом, завдяки своєму стратегічному положенні на південному фланзі НАТО Румунія отримала нову авіаційну базу та майже двократний ріст товарообігу у найбільшому порті Констанца. До речі, перша спроба "зламу" демократичної процедури виборів китайською мережевою "зброєю ТікТоком" теж відбулася у Румунії під час президентських виборів. Тому місцева політична стратегія, яка тепер реалізується: не допускати до влади правопопулістів, вимагає від українських медіа широкого інформування про реальну допомогу українцям від Румунії, бо пліток вистачає. Ну й може сформувати усвідомлення, що саме війська України боронять європейську безпеку.

Добре, що продовжили доповіді молоді дослідники Антон Зозуляк з Сучавського університету та Катерина Фогель з Університету Бельц імені Алеку Руссо «Казки не знають кордонів». Саме фольклорна уява та візуальна культура в дитячій літературі починають формувати взаємини між народами. 

Весь перший день конференції проходив під тематичною назвою «Я знаю Румунію: країна традицій та інновацій». Учасники мали змогу поглибити знання про історичне минуле Румунії, її культурні традиції, етнографічну спадщину та особливості історико-культурних зв’язків між українським і румунським народами.

Не обійшлося й без найвідомішого румуна всесвіту, більш популярного ніж Трамп - Влада Цепеша (на прізвисько Дракула), легенда про якого пережила вже декілька століть. Добре, що цей граф в сучасному світі займається не політикою, а наповнює фольклор, та світові кінотеатри та регіон Брашова. 
Штефан ПУРИЧ (проректор з питань університетського іміджу, міжнародних відносин та європейського розвитку Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія), доктор історичних наук, професор) презентував спільні румунсько-українські науково-освітні проєкти, такі як вивчення румунської мови викладачами та студентами "Одеської політехніки" та Луганського державного університету. А його доповідь про вплив відомої в обох культурах родини Могил на релігійні та освітньо-політичні процеси 400 років тому, підтвердила давню традицію. 

Попри онлайн-формат та відстані, 1-ша конференція запам’ятається високим рівнем наукової дискусії й теплою атмосферою колегіальної співпраці. Нагадаємо, що головним організатором наукового форуму виступила кафедра літературознавства факультету соціальних і гуманітарних наук ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Лубни), а співорганізатором – факультет мистецтв.

Завершальний день конференції, який мав назву «Я відчуваю Румунію: космос символів, барв та орнаментів», пройшов під модерацією професорки Ольги Крижановської та доцента Андрія Гурдуза (кафедра літературознавства ЛНУ імені Тараса Шевченка). Говорили про смаки, орнаменти, хореографію та музику румунського народу й порівнювали з українськими зразками.

Вчора я дізнався, що організатори вже готують програму на наступний рік й запрошують українських дослідників долучатися зі своїми темами. Добре що саме не столичні вищі взялися за розбудову відносин, сталість більш підважена запитом від народу, а не статусом.

В.Головченко.

Головним організатором масштабного наукового форуму була кафедра літературознавства факультету соціальних і гуманітарних наук, а співорганізатором конференції став факультет мистецтв Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Лубни).

Партнерами в організації та проведенні конференції є заклади вищої освіти й наукові установи України та Румунії, Молдови: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (Київ); Ужгородський національний університет; Бердянський державний педагогічний університет (м.Запоріжжя); Асоціація міжнародного освітнього та наукового співробітництва (AIESC, м. Ужгород); Сучавський університет «Штефан чел Маре» (USV, м. Сучава, Румунія); Технічний університет Клуж-Напока – Університетський центр Півночі в Бая-Маре, факультет філології (UTCN, Румунія); Університет Бабеш-Бойяї, кафедра слов'янських мов і літератур (м. Клуж-Напока, Румунія); Державний університет імені Алеку Руссо в Бєльцях (USARB, м. Бєльці, Республіка Молдова).