Литовська книжкова полиця з'явилась у центральній міський бібліотеці Миколаєва

У Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького відбулося відкриття Литовської книжкової полиці — культурної ініціативи, що покликана зміцнювати українсько-литовські зв’язки та знайомити читачів із літературою, культурою й історією Литви.

Історія цієї полиці розпочалася ще в лютому 2026 року, коли під час візиту до бібліотеки аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томас Іванаускас передав у дар книги, які стали основою нової колекції.
Сьогодні ці видання вже мають своє місце в бібліотеці та чекають на своїх читачів. Це не просто книги — це можливість більше дізнатися про Литву, її культуру, історію, людей і мистецтво.

Запрошуємо на IV. Поетичні читання Меридіан Миколаїв 31 жовтня - 1 листопада

Запрошуємо вас відвідати IV. Поетичні читання Меридіан Миколаїв, які відбудуться 31 жовтня – 1 листопада!

Вхід - безкоштовний 


Програма складається з 10 літературних подій, участь в яких візьмуть відомі та цікаві українські літератор(к)и й лідер(к)и думок, серед яких Артем Чех, Юрій Андрухович, Ігор Померанцев, Наталка Ворожбит, Любко Дереш, Юлія Паєвська (Тайра), Марічка Паплаускайте, Олександр Бойченко, Євгенія Лопата, гурт "Чистий Четвер" та інші.

Осінь. Меридіан знову до Миколаєва на поетичні чітання

 

Кінореквієм Кафке. Яка вона — сучасна кафкіанщина?

Подивився нову біографічну драму «Франц» від режисерки Агнешки Голланд. Це масштабний приклад європейської міждержавної копродукції, у якій об'єдналися кінематографісти Чехії, Польщі, Німеччини та Франції (за участі Туреччини). Оскільки Прага — рідне місто письменника, саме чеська сторона стала основним виробничим та творчим ядром фільму: головним продюсером виступила Шарка Цімбалова (Marlene Film Production), а сценарій разом із Голланд написав провідний чеський автор Марек Епштейн. Таке широке партнерство зумовлене як масштабністю задуму, так і мультикультурною ідентичністю самого Франца Кафки — німецькомовного єврея, який народився і жив у тогочасній Австро-Угорщині.
Мені надзвичайно сподобався хід авторів: досліджувати життя та творчість Кафки крізь призму сучасного туризму, зокрема — очима японських мандрівників у Празі. Чого варта лише деталь

Звідки кулінарні традиції англо-саксів беруть початок?

Замість імені авторки вказано просто «By a Lady» (Складено Леді). У ті часи для жінок вважалося непристойним публічно займатися комерцією чи підписувати книги власним іменем.

Звернув увагу, що деякі страви, які зустрічаються в книгах Агати Крісті чи Марка Твена, й досі «живуть» у меню Великої Британії та США. Зробив невеличку розвідку: що ж на це вплинуло?

Кулінарна книга Ханни Гласс має назву «Мистецтво кулінарії, викладене просто і легко» (англ. The Art of Cookery Made Plain and Easy). Вперше опублікована у 1747 році, вона стала справжньою революцією у світі гастрономії та абсолютним бестселером XVIII–XIX століть, який сформував основи традиційної британської та американської домашньої кухні.

Олександр Горенштейн: живопис між сценою, пам’яттю та уявою

25 вересня о 15:00 в Одеському літературному музеї відкриється виставка живопису Олександра Горенштейна — художника, сценографа та режисера, чия практика впродовж десятиліть формується на перетині візуального мистецтва і театру.

Живопис Горенштейна безпосередньо пов’язаний із його сценографічним досвідом. Полотно тут часто функціонує як сцена: архітектура задає просторову драматургію, предмет набуває статусу знака, а людська фігура стає учасником мовчазної дії. Світло, масштаб і дистанція між персонажами формують не лише композицію, а й психологічну напругу зображення.

«Майстер корабля» Юрія Яновського вперше перекладено англійською

Роман Юрія Яновського «Майстер корабля» вийде англійською у видавництві HURI Books у серії Harvard Library of Ukrainian Literature. Його переклав Ієн Росс Сінґлтон, а передмову до видання написав Іван Козленко. Про роботу над передмовою та контекст, який він прагнув пояснити англомовним читачам, Козленко розповів Читомо.

Це буде перший переклад «Майстра корабля» англійською мовою. Це дебютний роман Юрія Яновського, написаний у 1928 році. Текст побудований як спогади літнього кінематографіста, що переплітаються з листами, історіями та епізодами, пов’язаними з роботою кінофабрики й морем.

Одеситів та гостей міста запрошують на літературний фестиваль PORT

5–6 вересня в Одесі відбудеться літературний фестиваль PORT, який організовує ГО «Вишиванковий фестиваль».


У програмі — презентації книжок, зустрічі з авторами, поетичні читання, дискусії, книжковий ярмарок, виставки та спеціальні проєкти.

«Повінь» повертається до Півдня: український переклад книжки Євгена Ліра вперше представлять в Одесі

6 вересня під час фестивалю PORT в Одесі відбудеться перша презентація книжки «Повінь» Євгена Ліра про підрив Каховської ГЕС, людей, які пережили катастрофу, та пам’ять про український Південь.


О 14:00 на головній сцені фестивалю, сцені Театру ляльок, Євген Лір разом із модераторкою Сашею Гонтар говоритиме про книжку в межах події «Затоплена пам'ять: “Повінь”».


Рік тому «Повінь» вийшла у видавництві Ukraїner англійською мовою. Тепер книжка повертається до мови своїх героїв – і вперше буде представлена українським читачам саме на Півдні.

Дослідження грецького сліду в Одесі

Цьогоріч «Одеський календар» відкриває новий цикл — «Мультикультурне місто». Його задум — рік за роком розповідати про спільноти, які в різні історичні періоди формували Одесу: розвивали торгівлю й освіту, створювали культурні інституції, храми, школи, благодійні товариства, впливали на архітектуру, міське самоврядування та повсякденне життя.

Це спроба подивитися на історію Одеси через взаємодію різних культур, традицій і людських спільнот. Кожен наступний випуск циклу буде присвячений одному з народів, що залишили свій слід в історії міста та продовжують бути частиною його культурного середовища сьогодні.

Освіта протягом життя + соцмережі: життя, яке не закінчується після диплома

Колись життєвий сценарій був майже лінійним: навчився → здобув професію → влаштувався → працюєш → виходиш на пенсію.
​Тепер ця конструкція розсипалася.
​У 40 можна опанувати новий фах. У 60 — освоїти нові технології. У 70 — започаткувати блог. У 80 — стати популярним автором.
​А соціальні мережі додали до цього ще одну дивовижну можливість: навчання перестало бути приватною справою.
​Щось вивчив — і одразу показуєш світові.
Написав текст — отримав реакцію.

Читаємо круглий рік, а не один тиждень

З 20 до 26 липня Український інститут книги вже одинадцяте проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію «Національний тиждень читання». У 2026 році її головною темою стане сучасна українська література, а кампанія проходитиме під гаслом «З нами житиме сучукрліт». Про це повідомили на сайті Українського інституту книги.



Чому цьогоріч говорять про сучукрліт?

В Миколаєві на День ВМС України відзначать переможців конкурсу морської прози «МАТЕЛОТ»

Журі Конкурсу української морської прози ім. Ю. Лисянського визначено довгим списком фіналістів цього сезону. Оповідання та нариси 25 авторів увійдуть до шостого «Морського збірника».
📍Нагородження переможців пройде на День ВМС України - 5 липня о 11:00 у Миколаєві, в унікальному Музеї суднобудування і флоту (вул. Адміральська, 4).
Вхід за квитками музею - це чудова нагода підтримати музейників та оглянути морську експозицію!

Синдикат смерті та футуризму: як Вольф Гамбург у Миколаєві починав конструювати радянські міфи

У Миколаєві Валерій Горожанин (Вольф Гамбург) служив у 1920–1921 роках і відіграв одну з ключових ролей у становленні радянських репресивних органів у регіоні. Саме тут він проявив себе як жорстокий та винахідливий чекіст.

Цього товариша літераторів згадує в новому романі Оксана Забужко. Маяковський сто років тому присвятив свою оду "Солдат Дзержинського".

Концепція «демона» Розстріляного відродження: Забужко послідовно руйнує радянський міф про те, що українські митці 1920-х років (Хвильовий, Курбас, Підмогильний) «просто помилилися» або «самі прийшли до кризи». Вона показує, що за кожним із них стояв конкретний, інтелектуальний і безжальний куратор-чекіст.  

Чи не перша книга о "падших" жінках

 

Мова півдня - українська

 

 ІІІ Південний фестиваль рідної мови відбувся у напівтемній але незламній. Ця подія об’єднала представників Херсона, Миколаєва та Одеси.

Фестиваль «Південь України разом: Одеса — Херсон — Миколаїв». Говорили про спільні виклики культурної політики та мову як ключовий інструмент збереження нашої ідентичності, деокупації та реінтеграції

В Одесі нагадають про 120 річчя Просвіти

29 листопада о 15:00 в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського @oounb.grushevsky відбудеться подія, присвячена 120-річчю заснування одеської «Просвіти» - культурно-освітнього осередку, який формував українську ідентичність, театр і громадську свідомість ще з початку ХХ століття.

Українські книги підкорюють Азію: участь України у Tokyo Rights Meeting 2025

 

5–6 листопада в Tokyo Dome City Prism Hall у районі Бункьо, Токіо відбулася міжнародна зустріч видавців і літературних агентів — Tokyo Rights Meeting 2025, що зібрала провідних учасників книжкового ринку з усього світу. Цьогоріч у заході взяли участь 182 видавничі компанії з 19 країн — на 90 компаній і 8 країн більше, ніж торік. Подію відвідали понад 1450 учасників, включно з експонентами, агентами та журналістами.

Українські автори беруть участь у міжнародному фестивалі FILIT в Румунії

 

22 жовтня у Яссах відбулося урочисте відкриття міжнародного літературного фестивалю FILIT.

Почесними гостями події стали Олена Герасимʼюк та Павло Матюша — українські поети, чиї виступи задали високий тон цьогорічному фестивалю.

FILIT (Festivalul Internațional de Literatură și Traducere Iași) — один із найвідоміших літературних фестивалів Європи, який щороку об’єднує письменників,

Книга, що московській пропаганді заперечує вже 100 років

Щойно в серії «Велика книга» вийшла визначна праця «Історія українського письменства» відомого громадського діяча, вченого, академіка Сергія Єфремова, репресованого і вбитого в 30-их московським сталінізмом. Її перше видання вийшло ще 1911 року, а останнє (двотомове) – понад сто років тому (1924). І ось аж через століття український читач знову отримав шанс ознайомитися з цим надзвичайно цінним доробком про нашу давню історію, національну культуру, еволюцію і характер літературного процесу включно до початку 1920-их.