Згуртованість після довіри вибудовується на повному інформуванні

Багато грошей, часу й людського ресурсу ворог заклав у процедури нищення громадянського суспільства в Україні. Особливо по південних та східних областях. А потім стався лютий 2022-го. Й у Миколаєві — вперлися. Майже диво на Бузі сталося. Народ і влада не побігли і не розчинилися, як за 60 км у Херсоні. Тепер варто досліджувати, вивчати корені феномену згуртованності, особливо вибудову горизонтальних зв'язків.

У ЧДУ відбулася презентація звіту вивчення соціально-політичної ситуації в країні на Національній платформі стійкості та згуртованості. Наш редактор брав участь у поважному зібранні й далі поділиться думками.

В.Лупацій, який презентував результати дослідження з оцінки ризиків на Миколаївщині, які вказали ще зимою місцеві експерти. В нас їх - ризиків, по цифрах стільки ж, скільки і у Харкові. Результати по Миколаївській області свідчать, що у «червоній зоні» квадранту сконцентровано 24 ризики із 63. Транспорт та довіра до районних начальників наприкінці 4-го року війни стали факторами ризику. Ми не здивовані. 

Пріоритетні напрями взаємодії "влада-громада" ще тільки "намацюються", але, як завжди, несміливо. Добре, що хоч медійний, точніше "телеграмний", очільник області знову ходить по YouTube-майданчиках. Складається вигляд комунікацій. Але експертам здається, що питання комунікацій з громадами знову "зачиняється". 

Водопостачання, енергетичне забезпечення й особливо економічна стагнація — найбільш "болючі" теми сьогодення — визначили дослідження у Миколаївській області. Порада не чекати розблокування портів, як і чорноморського узбережжя, а переносити  генератори доданої вартості вглиб території області на північ до Первомайського району. 

Економічна децентралізація: замість очікування великих інвесторів на часі стимулювання мікровиробництв саме в тих громадах, куди переїхали люди з прифронтових зон.

З найбільших проблем: кадри й залучення потенціалу ветеранів. Їх ніби всі хочуть "залучити" чи до патріотичного виховання, чи до місцевого ППО, і міжнародні партнери хочуть допомогти, а координація весь час "непомітна". А більшість досі вважає, що саме для цього потрібна влада (!) Владі зручно бачити в ветерані об'єкт опіки або символ для патріотичного виховання. Рішення для стійкості: бачити в ветерані суб'єкт змін. Це люди з унікальним досвідом управління в хаосі. Стійкість області виграє, якщо ветерани стануть основою муніципальної варти, кризового менеджменту та малого бізнесу, а не лише "гостями на лінійках".
Миколаївщина має величезний потенціал ВДЕ (вітер, сонце). Стійкість — це коли громада може автономно забезпечити критичну інфраструктуру енергією, не чекаючи відновлення великих мереж. Нічого не чули про будівництво СЕС степовими громадами?

Коли від міста на заході я побачив секретаря міськради з бліц-привітанням, згадав минулорічний подібний захід в Одесі. Де тодішній мер Труханов як топ-спікер майже за досягнення видавав "гуманітарну опірність міста", при тому, що когенераційні машини до його невідкладної відставки по місту так і не було змонтовано. Може, тому міський голова Сєнкевич й не завітав на засідання Платформи згуртованності 26?!
Експертна дискусія "Як посилити стійкість Миколаївщини: від оцінки ризиків до спільних дій" виявила резерви, але надалі без постійно діючого й публічного майданчика дискусій — не обійтися! Але не для академічних чи політичних цілей. Для поліпшення нашого життя.
Хто почне першим?
І що важливо додати в контексті планування і забезпечення стійкості області ?

Стійкість тримається на людях, а люди вигорають. Четвертий рік війни вимиває "соціальний капітал". У плані стійкості має бути пункт про підтримку тих, хто тримає тил. Це не про психологів у кожній школі (хоча й це теж), а про створення громадських просторів, де люди можуть просто бути разом, може, в відремонтованих укриттях, чому ні. Відсутність діалогових майданчиків, про які питають у соцмережах, — це і є головний ризик.

Хто почне першим?

Медіа та експерти мають стати модераторами дискусій. Не просто критикувати, а виносити конкретні кейси (наприклад, "модель релокації бізнесу в Первомайськ") на публічне обговорення.
Миколаїв вистояв на горизонтальних зв'язках. Ці зв'язки треба інституціоналізувати — створювати постійну Раду Стійкості при ОВА/мерії, куди входитимуть не "зручні", а фахові люди.

 
Дивно, але перші реакції в соцмережах під інформацією про захід були запитання від миколаївців: коли починаємо діалогові майданчики?

В.Головченко.