Або в полоні ілюзій, що можна плітками замінити інформацію
Коли наша країна почала набувати рис суверенної держави, засоби масової інформації стали одномоментно затребувані як адептами, так і скептиками, а тим більше – противниками української державності. Редактори, які ще вчора були вірними «служками» партії, найчастіше не мали своєї думки та готові були транслювати будь-яке "лайно". Зародилася традиція вітчизняних ЗМІ, що власники можуть обирати напрями трансляції тих чи інших думок, іноді навіть тези чи теми визначатиме для журналістів. Занадто глибоко сидить коріння ленінської пропаганди, яка з фактами була вільна чинити, як цього вимагає ситуація.
Суспільство, не маючи навички споживати якісну інформаційну їжу, наповнену фактами, до того ж не має практики використовувати при визначенні політичних переваг медійну аналітику.