Європейська безпека без України неможлива

Міністри закордонних справ країн НАТО провели позачергову віртуальну зустріч у п’ятницю (7 січня 2022 р.), щоб обговорити триваюче військове нарощування Росії в Україні та навколо неї, а також наслідки для європейської безпеки.

Виступаючи за підсумками зустрічі, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав: « Агресивні дії Росії серйозно підривають порядок безпеки в Європі. НАТО залишається відданим нашому подвійному підходу до Росії: сильне стримування та оборона в поєднанні зі змістовним діалогом. Це позитивний сигнал, що Росія зараз готова сісти за стіл і поговорити, тому що коли напруга висока, діалог стає ще важливішим. ”

Українська освіта для кримчан: проблеми та шляхи їх вирішення

25 жовтня відбулась пресконференція на тему: «Чи зробила всі необхідні кроки держава Україна для реалізації права на освіту для дітей з тимчасово окупованого Криму?».

Учасниками заходу були:

Ольга Куришко — заступниця Голови Правління КримSOS,

Валентина Потапова – голова Центру громадянської просвіти «Альменда», керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ),

Леонід Сітченко — юрист громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму.

Під час пресконференції експерти обговорили проблеми, з якими стикаються випускники шкіл з окупованого Криму на шляху до української освіти, а також способи подолання цих бар’єрів.

Заява речника ЄС щодо перепису населення та призовної кампанії в Криму

English version is below:


Заява речника ЄС щодо перепису населення та призовної кампанії в Криму

ЄС засуджує рішення Російської Федерації провести перепис населення на незаконно анексованій українській території Криму та в місті Севастополь з 15 жовтня по 14 листопада. Також Євросоюз засуджує початок чергової призовної кампанії 1 жовтня.

Ці дії є спробою легітимізувати незаконну анексію Криму й надалі підривають суверенітет і територіальну цілісність України в межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою.

Чому Україна хоче в НАТО?

 

Колаборантів позбавлять держнагород

Осіб, які публічно підтримали анексію Криму, виправдовують окупацію українських територій, публічно заперечують збройну агресію Росії проти України, популяризують керівництво держави-агресора, позбавлять держнагород. У Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт.

Ініціатором законопроєкту №6163 виступив нардеп від об'єднання “Справедливість” Роман Лозинський, а співавторами стали 40 нардепів від усіх фракцій Верховної Ради ІХ скликання, крім представників ОПЗЖ.

ЄС подовжує санкції за порушення територіальної цілісності України ще на півроку

Рада ЄС ухвалила рішення про подовження санкцій, спрямованих проти осіб, відповідальних за підривання чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України ще на шість місяців — до 15 березня 2022 року.

Чинні обмежувальні заходи передбачають обмеження подорожей, замороження активів та заборону надання коштів чи інших економічних ресурсів особам та організаціями, що знаходяться у санкційному списку. Санкції і надалі застосовуватимуться до 177 осіб і 48 компаній.

Рада ЄС ухвалила відповідні нормативні акти за письмовою процедурою.

У Києві розпочинається деокупація Криму: огляд інавгураційного саміту Кримської платформи

23 серпня 2021 року в Києві відбувся установчий саміт дипломатичної ініціативи Кримська платформа. Запущена урядом України як платформа переговорів, Кримська платформа служить для координації дій України та її міжнародних партнерів, спрямованих на захист прав кримчан та деокупацію півострова. Всього у першому саміті Кримської платформи взяли участь 46 учасників, представники окремих держав та міжнародних організацій. 

Ми розглянемо, хто прийшов пообіцяти підтримку Платформи, які заяви вони зробили, що підтверджує спільна декларація Платформи та погляди українців на майбутнє півострова.

Чого бажає Путін?

Валерій Пекар зробив нашвидкуруч переклад статті Пітера Дікінсона з сайту Atlantic Council, бо вона є неофіційним відображенням офіційної позиції США. Atlantic Council часто публікує точки зору, які з дипломатичних причин не можуть оголосити офіційні особи.

«Президент Росії Володимир Путін нарешті опублікував своє довгоочікуване есе про "історичну єдність" росіян та українців, і це не розчарувало.

Крим - український, а територіальні води навколо?

Якщо я правильно читаю між рядків)), то в середу 23-го британський флот 1) продемонстрував, що GB не визнає анексії Криму (можна сказати, вчинив демарш із сутої приємности вжити термін "українські територіальні води" там, де РФ каже "російські")); 

2) опустив після того росіян по-королівському стильно, в кращих традиціях флоту Її Величности (це вже для гурманів!). Думаю, цей інцидент варто запам'ятати.

ЄС подовжує санкції, які стосуються територіальної цілісності України, ще на пів року

12 березня Рада ЄС вирішила подовжити дію санкцій проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також загрозу їм, ще на шість місяців – до 15 вересня 2021 року.

Чинні обмежувальні заходи передбачають обмеження подорожей, замороження активів і заборону надання коштів чи інших економічних ресурсів особам та організаціями зі списку. Санкції застосовуватимуть до 177 осіб і 48 компаній.

Санкційна політика ЄС щодо Росії

Санкції — один із дієвих засобів впливу на гравців, що порушують міжнародне право та вдаються до застосування чи погрози силою. Відтак, починаючи з 2014 року, ЄС активно використовує цей інструмент для здійснення тиску на Росію у відповідь на анексію нею Криму та дестабілізацію ситуації в Україні. За більше, ніж шість років, що минули з часу тих подій, європейські санкції проти РФ були неодноразово розширені та продовжені, що сприяло утворенню розгалуженої системи обмежувальних заходів, розібратися в якій не завжди просто. Розкладаємо усю актуальну інформацію по поличках у нашій новій інфографіці.

Забрати воду в України. Окупанти Криму не поспішають інвестувати у водопостачання

Зі зміною клімату питання води стає критично важливим не лише для Криму, але й для півдня України. Віддавати її ворогу для забезпечення військ на півострові – це пряма зрада.

Поновлення подачі води до Криму – одна з найбільш актуальних тем початку 2020 року. Представники української влади наввипередки робили скандальні заяви про таку можливість. Так, свого часу про це заявив голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія. Щоправда, потім він зазначив, що його слова були вирвані з контексту. Про те саме одразу ж після свого призначення заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Однак згодом уточнив, що "ми хотіли би подавати воду нашим громадянам, але не можемо й не маємо технічної змоги робити це до деокупації півострова".

Онлайн прем’єра «Додому» Нарімана Алієва – з 18 березня на OLL.TV

Від сьогодні дивіться онлайн драму «Додому» Нарімана Алієва, національного кандидата на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм», на сервісі інтернет-телебачення OLL.TV
«Додому» – повнометражний дебют режисера Нарімана Алієва. Фільм розповідає історію кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму згідно з мусульманськими традиціями. Головні ролі у стрічці виконали відомий український актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв і актор Ремзі Білялов. Продюсером стрічки виступив Володимир Яценко («Атлантида», «Дике поле»). Фільм створено за підтримки Міністерства культури України.

Гуманітарна та безпекова ситуація у 5 прикордонних областях

Аналітики оприлюднили дослідження гуманітарної та безпекової ситуації у 5 прикордонних областях України – Миколаївській, Волинській, Сумській, Чернівецькій, Донецькій та Луганській, визначивши, які фактори у кожному з них створюють найбільші ризики. У дослідженні виділяють три рівні – «зелений», «жовтий» і «червоний», та 3 блоки індикаторів: безпековий, економічний та соціально-демографічний. На основі отриманої інформації для кожного регіону створюють «карту ризиків» та рекомендації щодо реагування на ці загрози.

До Міжнародного кримінального суду передали докази примусового переміщення населення з окупованого Криму

Київ, 31 січня 2020. Прокуратура Автономної Республіки Крим спільно з громадськими організаціями подала до Міжнародного кримінального суду нове інформаційне повідомлення з доказами примусового переміщення цивільного населення з окупованого Криму.
«Це інформаційне повідомлення показує один із проявів політики переслідування, яку реалізовує держава-окупант шляхом створення нестерпних умов проживання, в результаті яких люди змушені виїздити з півострова. Ці дії спрямовані насамперед на проукраїнське і кримськотатарське населення, нелояльне до окупаційної влади, та мають за мету витіснення з Криму будь-якого проукраїнського населення і заміщення їх населенням з Російської

Заява Високої представниці Федеріки Моґеріні від імені ЄС щодо Автономної Республіки Крим і міста Севастополя

Такою Ялта була 26.02.2014

Через п’ять років після незаконної анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Російською Федерацією Європейський Союз залишається непохитним у своїй незмінній підтримці суверенітету та територіальної цілісності України.

ЄС вкотре наголошує, що не визнає та продовжує засуджувати порушення міжнародного права. Це залишається прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав.

«Номери» повертаються. За мотивами однойменної п’єси Олега Сенцова

Не проґавте другий показ вистави Тамари Трунової за мотивами однойменної п’єси Олега Сенцова.


Квитки

БОЛГАРСЬКА ІСТОРІЯ Й ЦЕРКОВНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Замість передмови. 

В останні роки Україна відмовилась від повністю провальної політики багатовекторності. Євроінтеграційні прагнення нашої держави призвели до жорсткої протидії з боку Російської Федерації, яка переросла спочатку у торгівельну війну, а згодом і у військову агресію, окупацію частини суверенних українських територій та постійних військових провокацій. Окрім військового, політичного, економічного чинників є ще один досить важливий – релігійний. Всі ми є свідками тієї безпрецедентної інформаційної компанії з боку РФ, пов’язаної із отриманням Україною Томосу та утворення Української помісної церкви ( що відбулося 6 січня 2019р.). Як до цієї події, так і після неї російський інформаційний простір насичений залякуванням розгортання релігійної війни в Україні, перекручуванням фактів та відвертою пропагандою. Для людини, що не дуже обізнана в питаннях історії православної церкви такий інформативний тиск може здатися мало не передвісником апокаліпсису, чи подій явно катастрофічного характеру. Чи так є насправді? Чи є український Томос загрозою? Якщо так, то для кого? Чи насправді, все навпаки?! І отримання Україною своєї автокефальної церкви є подією позитивною в ракурсі еволюційного розвитку Української Держави. Для того що б розібратися в цьому необхідно проаналізувати історію країн Східної Європи, серед яких виразно виділяється Республіка Болгарія, історичний шлях якої дуже схожий на український,

Промова Моґеріні щодо ситуації в Азовському морі

Промова Високої представниці ЄС та Віце-президентки Єврокомісії Федеріки Моґеріні під час пленарної сесії Європейського Парламенту щодо ситуації в Азовському морі. (Виголошена промова може містити зміни)

Спасибі, пані Голово.

Я хотіла би подякувати Європарламенту за те, що після незаконної анексії Кримського півострова він приділяє значну увагу безпековій ситуації в Чорному морі.