В Україні вже давно діє принцип відкритих даних. Відкриті дані — це публічна інформація, яку створюють або якою володіють державні органи та місцеве самоврядування, і яка оприлюднюється у спеціальному машиночитаному форматі. Це дозволяє будь-кому вільно, безоплатно та автоматизовано завантажувати, аналізувати та використовувати ці дані, зокрема для створення бізнес-рішень чи громадського контролю.
Останні роки по містах найбільш затребувані дані про укриття від ракетно-дронових атак. Органи влади публікують сотні наборів інформації: бюджети, закупівлі, транспортні маршрути, рішення рад, статистика. Кажуть, це важливий крок до прозорості. Але важливими також є частота оновлення та нові набори відкритих даних.
Усі державні масиви зібрані на Єдиному державному порталі відкритих даних.
Чи всі ці дані справді потрібні людям?
Відкриті дані часто формуються за принципом: «це передбачено постановою». Натомість громадяни дедалі частіше ставлять інші запитання: «А чи є дані, які допоможуть вирішити мою проблему?»
Але поверхневий аналіз наборів даних Миколаївщини видає пусті сторінки, чи абракадабру. Схоже, чиновники вважають, що містянам нічого не потрібно знати. Наприклад, із чотирьох районів Миколаєва лише Центральний оприлюднив на державному порталі бодай чотири пакети даних. Інші три райони — це повна інформаційна сліпота
Саме тут починається новий етап розвитку відкритих даних — "дані на запит громади".
Чого сьогодні не вистачає?
У містах та громадах досі немає відкритих наборів, які могли б бути справді корисними.
Наприклад:
- карти аварійних дерев із результатами обстежень;
- графіки поливу зелених зон;
- реєстри дитячих і спортивних майданчиків із датами останнього ремонту;
- карти доступності для людей з інвалідністю;
- стан укриттів із даними про доступність, місткість та оснащення;
- дані про температуру міських поверхонь у спекотні періоди;
- карти затінених маршрутів для пішоходів;
- реєстри покинутих будівель та занедбаних територій;
- інформація про використання дощової води для поливу;
- статистика звернень мешканців із прив'язкою до виконаних робіт.
Більшість цих наборів уже існує всередині бюрократії органів влади, або може збиратися без надмірних витрат. Проте у відкритому доступі вони часто відсутні.
Найкращі ідеї приходять від мешканців
У різних громадах нові набори відкритих даних нерідко з'являлися після звернень активістів, журналістів, підприємців або громадських організацій. Саме користувачі показували, яка інформація може стати основою для нових сервісів, досліджень чи громадського контролю.
Наприклад, після запитів громади міста відкривали дані про паркування, розміщення рекламних конструкцій, адресні реєстри, зелені насадження або використання комунального майна. Такі приклади демонструють, що попит громадян здатен змінювати порядок денний у сфері відкритих даних. Але, це й "загроза" корупційних проявів.
Від прозорості — до розвитку
Відкриті дані — це не лише інструмент контролю за владою. Це основа для створення нових цифрових сервісів, міської аналітики, наукових досліджень, екологічного моніторингу, бізнес-рішень та інновацій.
Коли дані відкриті, їх можуть використовувати всі: журналісти, дослідники, розробники, освітяни, громадські організації та самі мешканці.
Замість питання: «Які набори даних ми повинні опублікувати?» варто ставити інше: «Яку проблему мешканців можна вирішити, якщо відкрити ще один набір даних?»
Саме так народжуються відкриті дані нового покоління — не для статистики, а для людей.
Ідеї нових пакетів відкритих даних, які могли б стати корисними громадам
- «Міський тепловий острів»: карти температур поверхонь у різні сезони.
- Інвентаризація дерев із зазначенням виду, віку, стану та планових робіт.
- Карта затіненості вулиць і пішохідних маршрутів.
- Дані про доступність громадських будівель для маломобільних людей.
- Мережа громадських туалетів, питних фонтанчиків і місць для відпочинку.
- Реєстр міських просторів, доступних для громадських заходів.
- Відкриті дані про використання енергії в комунальних будівлях.
- Карта шумового забруднення.
- Дані про якість повітря з максимально можливою просторовою деталізацією.
- Реєстр громадських ініціатив: від подання до реалізації.
Така модель відкритих даних робить громаду не лише прозорішою, а й розумнішою: інформація перестає бути архівом і стає інструментом для ухвалення рішень.
«Найцінніші відкриті дані — це не ті, які влада зобов'язана оприлюднити. А ті, про необхідність яких першими сказали самі мешканці.»
Це фактично змінює філософію відкритих даних: від виконання нормативних вимог — до спільного проєктування міста.
Світ поступово переходить до моделі "demand-driven open data" — відкритих даних, що формуються відповідно до суспільного попиту. Тобто питання вже не в тому, "що є в базі даних міської ради", а в тому, "яка інформація допоможе громаді ухвалювати кращі рішення, створювати сервіси чи проводити дослідження".
Для України це особливо актуально зараз. Громади відновлюються, змінюють підходи до управління, активно впроваджують цифрові інструменти. Це означає, що відкриті дані можуть стати не лише інструментом прозорості, а й фундаментом для відбудови, адаптації до кліматичних змін, розвитку безбар'єрності та підвищення якості міського середовища.
В.Головченко,
адепт відкритості та цифровізації.
Немає коментарів:
Дописати коментар