Спробуємо проаналізувати бачення Міністерство розвитку громад та територій України, яке було презентовано на останніх двох публічних заходах і зрозуміти, що ми маємо і як рухаємося.
Великий прогрес — це розуміння, що програми мають бути і на регіональному рівні, тобто кожна область матиме свою програму зі своїм бюджетом і своїми пріоритетами! Це дійсно кращі практики ЄС і Польщі.
Це логіка, коли ми відходимо від єдиного вікна на національному рівні, яке дає фінансування і управляє проєктами! Це принцип субсидіарності і передачі повноважень на нижчий рівень.
2. Моніторинговий комітет зʼявляється як термін - це перевага!
Які ризики?
зараз міністерство бачить тільки один такий Орган, а ііх має бути стільки, скільки буде програм
- на рівні кожноіі області
- на рівні тематичних національних програм фінансування (типи територій чи секторальні теми)
Якщо цього не зробити, система не запрацює.
3. Керуючий орган з'явився як термін! Це чудово!
Ризик: він один в логіці Міністерства, а має ііх бути стільки, скільки буде програм:
- для кожної області
- для кожної національної програми фінансування
Тобто кожен керуючий орган розробляє і впроваджує свою програму і має свій окремий Моніторинговий комітет!
Єдиний керуючий орган розробляє програму як для усіх типів територій так і для макрорегіонів. Такий підхід є ризикованим і на практиці неефективним. Процеси необхідно розділя, створювати окремі департаменти під кожен тип територій, якщо брати за основу тип територій, хоча це також питання дискусійне!
Окреме питання це макрорегіони цей термін вже деякий час обговорюється, але унікальності і доданої вартості в цьому не багато. Державі з сильними спроможними областями не варто шукати нові формати, якщо є дієва система адміністративно-територіального устрою, яка показує свою спроможність в умовах війни.
4. Не може один Керівний орган формувати програми, виділяти кошти, моніторити проекти по абсолютно різних темах і територіях. Його завдання досягнути індикаторів через реалізацію своєї програми.
5. Співвідношення 60% національні програми і 40% обласні програми - це дуже умовний розподіл. Варто це питання відкласти на етап, коли буде зрозуміло, яких результатів ми хочемо досягнути, тоді буде зрозуміло, яке може бути потенційне співвідношення.
6. Проміжний орган - питання дискусійне чи він потрібен, Регламенти ЄС дають таку можливість, як опція, а не обовʼязкова складова, функції проміжного органу в більшості випадків залишаються за Керівним органом або на рівні секретаріату програми. Його наявність не обовʼязкова! Але добре, що є логіка в тому, що робота такого органу відбувається через угоду з Керуючим органом!
7. «Впроваджуючий орган». Загалом впроваджує програму Керуючий орган, він відповідальний за програму, індикатори, використання коштів і моніторинг. А такі органи як «проміжний», чи впроваджуючи, є технічними, які виконують певні завдання для Керуючого органу.
8. Важливо розуміти, що робота проміжного органу чи секретаріату програми передбачає фінансування і таке фінансування є частиною бюджету програми.
9. Бенефіціар програми - важливе досягнення, що цей термін передбачає не тільки ОМС, а й НГО та інших стейкхолдерів! Це значить, що Міністерство розуміє функціонування системи не як субвенція , а як грантові контракти і це є значний крок вперед! А це значить, що дана система НЕ буде працювати через систему Публічних державних інвестицій, а буде окремим інструментом.
10. Останній пункт про електронну систему сюди не вкладається: кожна програма, і, відповідно, кожен Керуючий орган, повинен мати свою електронну систему, і це не те, що називається системою публічних інвестицій.
Р.Томенчук,
Ukrainian Institute for International Politics
Немає коментарів:
Дописати коментар