Нещодавно, ми спостерігали, як кілька постів Трампа😐 перекроюють правила гри для $400-мільярдної оборонної індустрії США. Заборона buyback і дивідендів для підрядників Пентагону, доки вони не прискорять виробництво, обмеження зарплат топменеджерів $5 млн на рік – усе це вмить змінило інвестиційну логіку сектору.
Ринок відповів безжально. Вже наступного дня $LMT втратив 4.8%, $NOC – 5.5%, $RTX – 2.5%. І в той час, коли американські підрядники перетворили нову реальність, на іншому березі Атлантики ми бачили протилежну картинку: європейський індекс SXPARO оновив історичний максимум, додавши ще 2% і продовживши переможну серію до п’ятої сесії поспіль😶. З лютого 2022 року, від початку повномасштабної війни в Україні, цей індекс зріс більш ніж на 260%.
Парадокс “армії мрії”. З одного боку, Трамп обіцяє найбільший оборонний бюджет в історії – $1.5 трлн у 2027 році проти $901 млрд у 2026-му. З іншого – позбавляє інвесторів головного інструмента монетизації цього зростання: buyback і стабільних дивідендів. Фактично перед нами бізнес-модель державного підприємства з приватними ризиками: компанії отримують рекордні контракти, але акціонери не мають упевненості, що побачать відповідний грошовий потік😕.
Ще 2025 року $LMT піднімав дивіденди 23-й рік поспіль і запускав нову програму викупу на $2 млрд. Разом із $NOC та $RTX вони спрямували десятки мільярдів доларів на підтримку EPS і повернення капіталу. Саме ця фінансова інженерія робила їх “якорними” позиціями для пенсійних фондів і ендавментів. Тепер ця основа розхитана. Ми вважаємо, що для американської оборонки завершилася епоха, коли buyback були священною коровою, а не просто інструментом оптимізації капіталу.
Паралельно ми бачимо іншу історію – європейську😶. Індекс SXPARO на 9 січня 2026 року досяг 3 029 пунктів, за рік додавши 73%. Rheinmetall, Hensoldt, Saab, Leonardo – це вже не нішеві імена, а нові “якорі” портфелів. Різниця не лише в динаміці котирувань. Європа перейшла від циклічного ставлення до оборони як до змінної статті бюджету до структурного пріоритету.
Ми бачимо це в цифрах. Після двох десятиліть економії, коли оборонні витрати впали з 2.5% до 1.4–1.5% ВВП, континент розвернувся. З €260 млрд у 2022 році до €381 млрд у 2025-му – і це лише початок шляху до нової цілі НАТО: 5% ВВП на оборону й інфраструктуру до 2035 року. Для нас це не ситуативний сплеск, а десятирічний проєкт перебудови європейської безпеки.
Уособлення цього тренду – Rheinmetall. Ми розглядаємо його як винятковий бізнес із майже ідеальним позиціонуванням: 20% зростання виручки, портфель замовлень на €64 млрд (сім років поточних доходів), агресивне розширення виробництва в кількох країнах одночасно😬. Амбіція збільшити виручку в п’ять разів до €50 млрд до 2030 року більше нагадує технологічний стартап, ніж класичного індустріального гравця.
Але ринок уже оцінив цю історію майже без дисконту на ризики. Поточний P/E близько 100x – у кілька разів вище за секторну медіану. Наші моделі показують справедливу вартість істотно нижче ринкової. Ми вважаємо, що Rheinmetall – правильна компанія за неправильною ціною для нового капіталу. На наш погляд, розумніше чекати неминучої корекції, а не “ганятися” за акцією в зоні перекупленості. Нещодавно ми "прожарювали" саме $RHM.
Паралельно формується ще один пласт історії, про який на ринку говорять менше, ніж він того заслуговує, – Арктика❄️. Ми уважно стежимо за тим, як танення льоду перетворює Північ на новий театр конкуренції між США, рф й Китаєм. База Pituffik у Гренландії, російські арктичні угруповання, інвестиції Данії в F-35, радари, дрони й підводну інфраструктуру – усе це формує довгий ланцюг попиту для Lockheed Martin, Northrop Grumman, Saab, Kongsberg, Thales та Hensoldt.
У такому середовищі ми намагаємося не вгадувати точку максимуму чи дна🥶, а будувати позиції поетапно, купуючи Європу після корекцій, США – на страху, й уважно тримаючи в полі зору арктичний фронт, де сьогодні народжується наступна велика історія оборонних інвестицій.
capitalist.invest
Немає коментарів:
Дописати коментар